Залізний Миколенко: 150 матчів у ліверпульському штормі. І він досі на ногах

Поки одні клуби борються за золото, а інші міряються мільйонними трансферами, у синьому кутку Ліверпуля є своя, тиха стабільність. Її ім'я – Віталій Миколенко. У матчі проти "Арсенала" український захисник вийшов на поле у футболці "Евертона" у ювілейний, 150-й раз. 150 разів він виходив битися за клуб, який постійно балансує на межі виживання. Це вже не просто статистика, це – орден за вислугу років у гарячій точці.

Давайте розберемо цю магічну цифру. 135 поєдинків у найсильнішій лізі світу, 9 – у Кубку Англії та 6 – у Кубку ліги. За цей час Віталій встиг забити 4 голи та віддати 4 асисти. Скажете, не густо? А ви спробуйте регулярно підключатися до атак, коли твоя головна задача – не дати команді знову пропустити якийсь курйозний гол і впасти у зону вильоту.

Цей ювілей має ще один цікавий підтекст. Миколенко впевнено дихає у спину Олександру Зінченку в гонці за звання "найдосвідченішого" українця в історії АПЛ. У Зіни наразі 150 матчів, у Віталія – 135. Поки один збирає титули з топ-клубами, інший мовчки "набиває" досвід у ліверпульських окопах. І хтозна, може саме ця стабільність і виведе його на перше місце.

Взагалі, Миколенко впевнено вписує своє ім'я в пантеон українців на Туманному Альбіоні. Він уже давно обійшов таких легенд, як Андрій Шевченко (48 матчів), Сергій Ребров (59) та Андрій Ярмоленко (66). Попереду лише Олег Лужний (81) та, власне, Зінченко. А поруч підростає нова гвардія в особі Забарного, Ярмолюка та Мудрика. Український десант в АПЛ ще ніколи не був таким потужним.

Тож 150 матчів Миколенка – це не просто привід для сухої статистики. Це історія про характер, професіоналізм і тиху, але надважливу роботу. Він не зірка перших шпальт, але він – той залізний солдат, на якому тримається оборона "Евертона". І за це йому окрема повага.