«Пеніс-гейт», сльози зрадника та дефіцит презервативів: закулісся Олімпіади, яке ви маєте побачити

Кажуть, Олімпійські ігри – це свято спорту. Насправді ж, це гігантський людський мурашник, де тисячі заряджених до межі атлетів, тренерів та функціонерів з усього світу збираються в одному місці. І коли стільки енергії концентрується на клаптику землі, вибухи неминучі. Ігри в Мілані та Кортіні не стали винятком, подарувавши нам такий каскад драми, абсурду та чистого божевілля, що спортивні результати часом відходили на другий план.

Ще до того, як над стадіоном запалав олімпійський вогонь, світ дізнався про «пеніс-гейт». Так, ви все правильно прочитали. Винахідливі стрибуни з трампліна, схоже, вирішили, що закони фізики можна трохи обдурити, збільшивши об'єм костюмів... у зоні паху. Гіалуронка, глина – у хід ішло все, аби додати ваги і пролетіти зайвий метр. Поки одні покращували аеродинаміку в такий сумнівний спосіб, зіркова ковзанярка Ютта Лердам, кохана блогера-боксера Джейка Пола, демонстративно проігнорувала церемонію відкриття, спостерігаючи за нею з ліжка у затишному готелі. Мовляв, не личить зірці такого масштабу товктися у натовпі. На хейт відповіла просто – золотою медаллю. Іронія долі.

Але справжнє шоу почалося з церемонії відкриття. Італійський коментатор так старався описати велич моменту, що переплутав стадіон, акторку з Мерайєю Кері, а президентку МОК – з донькою президента Італії. Наші майстри мікрофона на його тлі – просто гуру красномовства! Та що там коментатор, коли у американки Брізі Джонсон медаль відірвалася від стрічки просто на подіумі. Ось вам і метафора олімпійської мрії: мить слави – і в тебе в руках просто шматок позолоченого металу.

Хоча дехто реагував на перемогу куди яскравіше. Австрійський сноубордист Бенджамін Карл, здобувши золото, на радощах просто роздягнувся догола на морозі. Нехай світ бачить торс чемпіона! А от болгарська біатлоністка Лора Христова настільки не вірила у свій успіх, що навіть не взяла парадну форму на нагородження. Довелося команді екстрено шукати костюм, аби дівчина не порушила протокол. Скільки ж атлеток привезли парадну форму, яка так і пролежала у валізі...

Але найпотужнішу драму видав норвезький біатлоніст Стурла Легрейд. Здобувши свою першу олімпійську медаль, він підійшов до журналістів і... зі сльозами на очах зізнався, що зрадив свою дівчину. Здається, хтось переплутав фінішну пряму зі сповідальнею. Чи пробачить його кохана – покаже час. А поки норвежці розбиралися в любовних трикутниках, італієць Лукас Гофер після медальної естафети раптом подякував українському майстру, який робить ремені для гвинтівок. Виявляється, без наших умільців світова біатлонна еліта – як без рук. Приємно!

Не обійшлося і без побутових воєн. Коли у роздягальні шведських хокеїсток прорвало туалет, вони попросилися до сусідок-німець. Але отримали суворе німецьке «Nein!». За гостинність шведки віддячили розгромом на льоду. А ще були: фінський тренер, якого вигнали за пиятику; пес, що вибіг на лижню і налякав спортсменку до «вовчих галюцинацій»; та фанат, який проповз 1,5 км навкарачки центральною вулицею, бо програв парі на медаль свого кумира.

Ну і на десерт – вишенька на торті олімпійського абсурду. У селищі закінчилися... презервативи. 10 000 штук, розданих на 2800 атлетів, розлетілися ще до Дня святого Валентина. Частину, звісно, розібрали на сувеніри, але попит явно перевищив пропозицію. Олімпійський вогонь, схоже, запалює не лише спортивний азарт. Що ж, такі вони, Ігри – непередбачувані, емоційні та до болю людяні. І саме за це ми їх і любимо.