Помста солодка, а гол на 97-й – ще солодший: Хаверц вибив колишній клуб і вивів Арсенал у фінал

Уявіть собі картину: лондонське дербі, півфінал Кубка ліги, стадіон «Емірейтс» гуде, як розлючений вулик. «Челсі», який примудрився програти перший матч вдома з рахунком 2:3, приїхав у гості до «Арсеналу» з єдиною метою – створити диво. «Канонірам» же для щастя потрібно було небагато: просто не програти. Здавалося б, просте завдання, але в таких матчах логіка часто йде палити за межі стадіону.

Весь матч – це була історія про те, як одна команда відчайдушно намагалася щось вигадати, а інша – грамотно їй заважала. «Сині» билися головою об стіну оборони «Арсеналу», час спливав, а на табло вперто горіли нулі. Вболівальники вже почали позіхати, готуючись до фінального свистка, який мав зафіксувати таку нудну, але таку солодку для господарів нічию.

Але футбол не був би футболом без драми. 97-а хвилина. Сьома (!) компенсована хвилина. Коли навіть найзатятіші оптимісти з «Челсі» вже змирилися з поразкою, сталося те, що можна назвати іронією долі у чистому вигляді. Кай Хаверц. Так-так, той самий Хаверц, якого «Челсі» колись продав «Арсеналу», отримує м'яч і холоднокровно відправляє його у сітку. 1:0. Завіса. Це був не просто гол, це був цвях у труну надій «синіх», забитий їхнім же колишнім гравцем.

Фінальний свисток пролунав як вирок для одних і як музика для інших. «Арсенал» з загальним рахунком 4:2 крокує у фінал Кубка англійської ліги, де чекатиме на переможця пари «Манчестер Сіті» / «Ньюкасл». А «Челсі»? А «Челсі» їде додому, розмірковуючи про те, що іноді найболючіших ударів завдають ті, кого ти колись відпустив. Буває й таке.