25 років, звання чемпіона і війна, що обірвала все. Рік пам'яті Максима Мороза

Є дистанції, які підкорюються лише найвитривалішим. 7 кілометрів бігу — одна з них. Максим Мороз був чемпіоном України на цій дистанції. Він знав, як розрахувати сили, як дихати, як вирвати перемогу на останніх метрах. Але рік тому, 15 грудня 2024-го, його власний забіг, забіг довжиною в життя, трагічно обірвався. Йому назавжди залишиться 25.

До того, як одягнути піксель, Максим жив звичайним, але насиченим життям у рідних Жовтих Водах. Технік-будівельник, інженер-енергетик — він не просто мріяв, а буквально будував своє майбутнє. Здобув дві освіти, працював на провідних підприємствах, захоплювався технікою. І, звісно, бігав. Бігав так, що став майстром спорту і чемпіоном країни. Здавалося, попереду ще стільки марафонів і стільки перемог...

Але у 2024 році головним марафоном для мільйонів українців став інший — за виживання країни. У липні Максим став на захист України. Інженер та спортсмен швидко вчився нової, найстрашнішої професії у світі. Закінчив офіцерські курси, отримав звання молодшого лейтенанта. Чемпіонський характер не підвів і тут.

Його останній бій відбувся поблизу села Шевченко на Донеччині. Там, де земля здригається від вибухів, а повітря просякнуте сталлю. Там чемпіон України з бігу прийняв свою останню естафету. Він не добіг до нашої спільної перемоги, віддавши за неї найцінніше.

У Максима залишилися мама та бабуся. Для них він назавжди — не просто герой чи чемпіон. Він — син і онук, чиє життя забрала клята війна. А для нас усіх — ще одне болюче нагадування про ціну свободи. Схилімо голови. ️