"У кози був стрес, у мене також": наречена капітана з УПЛ згадує Париж і мріє про Монатіка
Дар'я Лелюк - Особиста сторінка в Instagram
Дар'я Лелюк, українська актриса, спортивна ведуча і обраниця півзахисника Металіста 1925 Артема Габелка, дала інтерв'ю Катерині Бондаренко – ексклюзивно для YeSport.
– Дар'я, ви родом із Вінниці, натомість вже не один рік мешкаєте у столиці. Яке місто вам відгукується більше?
– Я обожнюю Київ. Живу тут вже 6 років. Щоправда, я патріот своєї Батьківщини, а отже – Вінниця.
– Ви дуже багатогранна особистість. Ми не можемо не поцікавитися, якою була ваша перша в житті зарплатня за докладені зусилля?
– Перші 50 гривень я отримала за роздачу листівок.
– Наразі переважна більшість вашого життя – це дорога. З огляду на власну зайнятість, якому місцю для відпочинку ви віддаєте перевагу?
– Так, за специфікою моєї роботи, – я постійно в роз’їздах та подорожах. Тому відпочивати більш за все люблю вдома.
– Якщо не секрет, то чим полюбляєте ласувати?
– Я вважаю себе м’ясною душею, тож обожнюю смачний і добре просмажений стейк. А щодо напою, то без кави точно не проходить жоден мій день. Тому – капучіно на кокосовому молоці.
– Мабуть, серіали та фільми стають рятівним колом, особливо під час виїздів. Що полюбляєте собі вмикати?
– Я віддаю перевагу тому, що мене зацікавить. Це може бути як фільм, так і серіал. Загалом подобається дивитись різне на платформі Netflix. Якщо взяти з останніх переглянутих серіалів, то я би порадила "Велика, маленька брехня".
– Вас із впевненістю можна назвати активним користувачем соціальних мереж. Найбільше часу ви присвячуєте саме мережі Instagram.
– Мені здається, що Instagram зараз заполонив будь-які інші соцмережі: у плані розвитку власної особистості та бренду, а також бізнесу й інформаційного напряму загалом. Тому я обираю однозначно його.
– До речі, Дар'я, а чи впливає ваша сфера діяльності якимось чином на підбір одягу?
– Я люблю міксувати класичний стиль із кежуал. Спорту мені дуже вистачає на роботі, тому в повсякденному житті його не використовую. А от виглядати жіночною завжди хочеться. Мені подобається те, якого оберту почали набирати українські бренди в плані розвитку та якості. Я намагаюся їх підтримувати. Якщо з європейських, то імпонує якість і стиль бренду Massimo Dutty. А щодо сумок та взуття, то віддаю перевагу Lux сегменту.
– Можливо, хтось вас надихнув на такий вибір для свого гардеробу? Хто еталон жіночої краси для вас?
– Кожна жінка по-своєму унікальна і прекрасна, тож у мене немає певних стандартів краси, бо в кожній, здавалося б, нетиповій зовнішності може бути родзинка, яка зробить жінку неймовірно привабливою. А стиль також допомагає розкрити кожну особистість по-своєму. Тому еталонів не маю – ні в зовнішності, ні в стилі.
– Загалом ви здобули вже чималий досвід роботи в кадрі – і в ролі актриси, і в якості клубної ведучої. Зізнайтеся, яка ваша найулюбленіша зйомка?
– Однозначно зйомка кліпу "Вишні" з Wellboy. Сам процес зйомок приносив мені величезне задоволення і кайф. Цей проєкт – перша робота також, яка принесла мені впізнаваність та медійність.
– Якщо помріяти, то з ким із артистів вам хотілося б попрацювати в майбутньому над спільним проєктом?
– Якщо ми говоримо про зйомки з артистами в кліпах, то явно цей список очолить Дмитро Монатік, який залишається моїм улюбленим артистом протягом 10 років. Далі Макс Барських – подобається його творчість, а також всі музичні роботи. Попрацювати хотілося б і з таким режисером, як Алан Бадоєв. Загалом знятися у кліпі будь-якого артиста – це, думаю, мрія будь-якого актора.
– Через війну ви змінили напрям своєї роботи. Зараз, якщо б довелося обирати, то ви б хотіли надалі бути актрисою чи ведучою?
– Наразі бути ведучою. Я дуже комфортно почуваюсь у цій професії, отримую велику кількість похвали, яка мотивує розвиватись у цьому напрямку.
– Гадаю, з клубом ви вже встигли відчути надзвичайно великий спектр емоцій. Який спогад є найбільш пам'ятним?
– У мене багато чудових спогадів із нашою командою. Металіст 1925 – це, перш за все, моя друга родина, у яку мене прийняли. Звідси і почався мій шлях у футбольній сфері. Тому, якщо команда переживає якісь емоції, то я переживаю їх разом із ними. Цілий спектр емоцій ми пережили, коли клуб був на межі припинення існування. Того дійсно ніхто не очікував на той момент. Шанс того, що ми встигнемо знайти за короткий час, що був відведений, нового власника чи президента, дорівнював 1%.
Я пам’ятаю, як ми приїжджаємо на базу в останній день, коли нам мали оголосити ці новини. Тоді ми вже їхали прощатись, скажу вам чесно. Так співпало, що я приїхала в чорній одежі, а керівництво клубу мене запитало: "Що, клуб приїхала хоронити, так?" І оголошують про те, що в останній момент у нас з‘явився новий власник, який не дозволить, щоб харківський футбол припинив своє існування. Звісно, що всі були в шоці. Ми до останнього не вірили, були просто неймовірні емоції.
– Дар'я, а що скажете щодо курйозних епізодів з професійного життя – кіно та футболу? Мабуть, їх теж було чимало.
– На зйомках кліпу Wellboy – "Nozzy Bossy" була цікава задумка від режисера. Я мала подоїти козу в кадрі. Власне, якщо ви переглянете перший кадр з кліпу, то побачите, що там я просто стою із цією козою, адже подоїти мені тварину так і не вдалось.
Взагалі ця сцена знімалась останньою, мова про останній знімальний день зокрема. Тоді відпустили додому вже всіх – артиста і танцівників, але не мене. О 4-й годині ранку мала зробити те, чого я ніколи в житті не робила. Знаєте, у кози був стрес. Власне, у мене також.
Ми були змушені шукати альтернативу. У кадрі треба було записати цю сцену за будь-яких обставин. А головне – у глядачів мало скластися враження, що я справді її дою. Так от, ми чіпляємо мені на руку трубку від крапельниці, вона йде через все тіло. Під жакетом нічого такого не видно. Інший бік трубки був у банці з молоком. Тому, коли я затискала кулачок, то молоко йшло по трубці, а отже витікало в мене з долоні. На жаль, ці шедеври нам не допомогли зняти той кадр саме таким, яким його бачили. Все це було дуже кумедно.
– Повернімося до футбольного напряму. Кого вважаєте своїми найулюбленішими футболістом та тренером?
– З гравців Артем Габелок, і тільки. Мій наречений – єдиний чоловічий секс-символ для мене. Якщо звернути увагу на тренерський місток, то мені подобається Хосеп Гвардіола.
– Мабуть, нам варто відзначити, що Артем – також чудовий романтик?
– Так, найпамʼятніший подарунок від нього – це поїздка до Парижа. Це саме той подарунок, від якого я отримала неймовірну кількість емоцій, які ніколи не забуду, адже Артем зробив пропозицію. Тому також маю сказати, що 4 лютого, тобто дата пропозиції від коханого, – це та сама найпам'ятніша дата.
– Наостанок: ваша улюблена цитата-девіз по житті?
– Ми те, що нас оточує.
"Модріч – людина з великим серцем": Лобода – про секс-символ, книги і першу зарплату на ПроФутболі