"Коли він забив, я подумала: "Мій хлопчик". Танковського підставив клуб УПЛ, але кохана була поруч

"Вже за місяць він зізнався мені в коханні"

– Як ви познайомилися зі Славою? Пам’ятаєте перші враження від нього?

– Ми познайомилися в Харкові ще до війни, але тоді він не справив на мене особливого враження (Сміється). У мене було зовсім інше життя – інші турботи, цінності та стиль. Мені було не до кохання. Плюс – трохи відштовхнуло те, що він футболіст, тож наше спілкування продовжувалося виключно з його боку.

– Коли й за яких обставин ваше спілкування стало ближчим? Що стало переломним моментом?

– Ми почали добре спілкуватися вже після початку війни. Думаю, як і в багатьох, у мене тоді змінилися цінності й ставлення до життя. Мені було сумно, це був важкий період, а він підкупив своєю добротою та дуже теплим ставленням до мене. І якось усе дуже швидко закрутилося – вже за місяць він зізнався мені в коханні. Але для мене це гучні слова, я взагалі доволі холодна і не надто романтична людина.

"Зворушливо, коли він цілує обручку": дружина зірки Руху про 7 років кохання і особливий забобон

– Чи не виникало згодом відчуття, що пожертвували своїм заради його?

– У мене юридична освіта, і тоді я робила акцент саме на юриспруденцію. Але через те, що ми жили в різних містах, мені довелося покинути карʼєру і переїхати до нього – тоді Слава жив в Ужгороді. Буквально за кілька місяців він зробив мені пропозицію, а трохи згодом ми дізналися, що я вагітна. Слава був щасливий, а я – налякана (Сміється).

– Наскільки футбол присутній у вашому повсякденному житті? Ви вважаєте себе "футбольною" дружиною?

– Не можу сказати, що моє життя якось асимілюється під футбол. У мене є своя кар’єра, свої захоплення. Чоловіка я підтримую, коли потрібно – можу щось підказати, іноді й покритикувати. У кожного з нас – своє заняття, і для мене це дуже важливо.

– Ваша родина з юридичним корінням, і ви самі були успішною в цій сфері. Чи виникало внутрішнє протистояння між логікою та почуттями?

– Найскладнішим для мене було прийняти рішення переїхати в Ужгород. У мене відома прокурорська родина, я досить успішно розвивалася в цій сфері, і було страшно все це залишати – не знаючи, що нас чекає разом. Але Слава показав і довів, що я можу на нього покластися. Зараз він дуже мене підтримує в усьому, чим я займаюся.

"Його підставили, зіпсували репутацію, аби прибрати"

– Ви перебували поруч у той період, коли Слава залишав Полісся. Наскільки важо тоді було вашій сім’ї?

– Дуже важкий період для нашої сім’ї. У той час він був одним із лідерів команди, його любило керівництво, тренер теж підтримував. Але з ним дуже некрасиво вчинили, коли вирішили позбутися.

– Ви, безумовно, добре знаєте цю історію зсередини. Що саме тоді сталося і чому?

– Так, я знаю всю історію зсередини – його підставили, зіпсували репутацію, аби прибрати.
Тих людей із Полісся вже теж прибрали – заслужено. І досі працівники клубу пишуть Славі, що їм його не вистачає і що в клубі зараз коїться щось жахливе.

"Він може ще більше і краще"

– Укладання контракту з ЛНЗ: він одразу почав грати й забив. Ви пишались? Здивувались?

– Коли він підписав контракт із ЛНЗ і одразу забив, я подумала: "Мій хлопчик" (Сміється). Я завжди в нього вірю і знаю, на що він здатен, тому мене це не здивувало. Я постійно кажу йому, що він може ще більше і краще – це його мотивує й стимулює.

– Після підпису з ЛНЗ і повернення в активний ритм гри – у вас, напевно, стало ще менше спільного часу. Як його проводите, коли вдається вирватися з буденності?

– Так, якщо чесно, у мене дуже мало вільного часу, тому коли він зʼявляється – проводимо його разом. Ми взагалі дуже домашні: найбільше любимо просто залишитися вдома, подивитися фільм і поїсти щось смачненьке.

– Як змінилися ви, як пара, за останні роки? Що найбільше вплинуло на ваш ритм життя?

– Ми дуже змінилися разом – стали більш домашні, сімейні. Але в нашій парі я – "плюс", а Слава – "мінус". Я часто його підганяю, а він навпаки – заспокоює мене. У цьому, напевно, і є наш баланс.