"Хрещений батько" допоміг відволіктися від тиску": Підручний ледь не став ветеринаром і слухає рок

Дмитро Підручний / Instagram
Зірковий український біатлоніст Дмитро Підручний відповів на запитання анкети – ексклюзивно для YeSport.
Найдивовижніше місце, де вдалося побувати: Важко виділити якесь одне. Але мені дуже подобається Канада, де ми були на етапі Кубка світу в Кенморі. Там дуже красиво, і це трохи інший світ, ніж Європа. Канадська природа така, скажімо, дика і водночас доступна для тебе. Наприклад, ведмеді і вовки ходять в близькості до людини. Таким чином природа по-іншому відчувається.
"Люблю лазанью зробити": зірка нашого біатлону про Язик троля, книгу Федерера і улюблену пору року
Але також хотів би підкреслити, що у нас, в Україні, дуже багато хороших місць. Наприклад, Хотин, Кам’янець-Подільський, де я неодноразово бував. Карпати наші дуже люблю. Кажуть, Альпи красиві, але мені завжди приємно повертатися в Карпати: Буковель, Ворохта, Заросляк – вони заворожують. Або Дністер – це ж якесь диво природи. Або Заліщики – дуже красиво!
Книга, яка справила на вас сильне враження: Моя улюблена книга – це Маріо П’юзо "Хрещений батько". Я її вже декілька разів перечитував. З нею в мене пов’язано дуже багато позитивних емоцій. Тому що в той період, коли я її читав вперше, ця книжка допомогла мені відволіктися від великого тиску змагань. Це було у 2013 році, я тоді був ще зовсім юним спортсменом, який робив свої перші кроки в дорослому спорті.
Фільм, який ви б порадили подивитися: З таких давніших – "Пролітаючи над гніздом зозулі". А із сучасніших – "Інтерстеллар" з Метью Макконахі. Багато разів передивлявся.
Ваш перший гонорар і на що його витратили: Це було на етапі Кубка світу у 2013-му, коли я читав "Хрещеного батька". Тоді посів шосте місце у спринті в Хохфільцені. То були мої перші призові. Пізніше, навесні, після завершення сезону, я витратив їх на відпочинок.
Ким хотіли стати у дитинстві: Коли я був маленьким (5-6 років), мій дідусь працював ветеринаром, ми багато часу проводили разом. Влітку мене залишали з ним. І ми разом їздили з лікувати різних тваринок по фермах: свинок, корів і так далі. Дідусь мені це все показував, і тривалий час я казав, що хочу стати ветеринаром.
Ваша улюблена страва: Борщ, звичайно. А ще квасоля з язиком. А ще паста-карбонара. Ми, спортсмени, загалом їмо багато макаронів.
Чи часто готуєте самотужки: Нечасто, але іноді доводиться. Бувають збори, коли треба готувати самому. Не можу сказати, що я люблю це. Але справляюся, з цим жодних проблем нема.
Музика, якої найбільше у вашому плей-листі: В основному слухаю рок. Але, звісно, є і спокійні треки. Багато зараз української музики слухаю. Наприклад, Жадан і Собаки, Мотор'ролла, Без Обмежень.
Що найбільше цінуєте в людях: Чесність і порядність.
Цитата-девіз, якою користуєтеся по житті: "Все закінчується добре. А якщо погано, значить це ще не кінець".
"Стрибок з парашутом біля Львова – ще ніколи так не боялася": Америка, гроші, підпільний бій в MMA