"Стрибок з парашутом біля Львова – ще ніколи так не боялася": Америка, гроші, підпільний бій в MMA

Найдивовижніше місце, де довелося побувати: Венеція.

Улюблене місто на Землі: Львів.

Найбільша швидкість, до якої розганялася на авто чи мотоциклі: 220 км/год. Америка якраз дозволила це зробити (Сміється). Тут, до речі, всі перевищують. У місті середня дозволена швидкість – 100 км/год. Але люди навалюють по хайвеях, які розташовані в районі міста, 140-150 км/год. І ніхто нікого не штрафує. І поліція так само їздить.

"Заплатила понад 500 євро за перевищення швидкості": чемпіонка Олімпіади слухає рок і радить книгу

Мандрівка Америкою, яка найбільше запам’яталася: Напевно, Гранд Каньйон. Подібні місця мене дуже вражають. Тут така розкішна природа! Саме Альбукерке виглядає пустельним: кактуси, піски, каміння. Але від’їжджаєш буквально трішки – і там річки, озера, водоспади. Зараз говорю з тобою – і бачу гору. З одного боку вона вся в кактусах, суха. А з іншого – сосни, листяні дерева, зверху – лижний спуск. Тобто, тут ми ходимо в майках і шортах, а проїжджаємо за 20 хвилин на інший бік гори і треба одягати куртку, бо там сніг лежить. Дивовижно!

Найекстремальніша річ, яку ти робила в житті: Напевно, стрибок з парашутом біля Львова. Я отримала шалену кількість позитивних емоцій. Але мені було так страшно!!! Я в житті нічого так сильно не боялася, як зробити той крок. Просила: “Я заплачу, тільки поверніть мене назад – не буду стрибати”. Під час самого стрибка отримала дуже багато кайфу. Але більше я би такого досвіду в житті не повторила (Сміється).

Найжорсткіша травма у кар’єрі: Пам’ятаю одне дуже глибоке розсічення брови…Та те розсічення – то була дрібниця (Сміється). М’яка тканина – зажила та й зажила. А от кістки – це гірше. Так, у мене були переломи під час боїв – і це було жахливо.

До ушкодження коліна я вже звикла, воно мені постійно болить. Було таке, що під час бою в мене заклинило коліно. Спершу на тренуванні заскочив меніск, то пару хлопців мені розгинали коліно. А потім, під поєдинку, в процесі боротьби ситуація повторилася. І я розумію, що маю докласти максимальних зусиль. Та я все-таки розігнула ногу і виграла той бій. Але після того зрозуміла: все – пора робити операцію.

Перший гонорар і на що його витратила: Не пам’ятаю точної суми, але витратила її на кілька місяців проживання в Тернополі. Це був період, коли я шукала себе в спорті, зал, тренерів, і потрапила у це місто.

То був гонорар за мій перший бій в ММА. Він відбувався відносно підпільно. Професійний поєдинок, рейтинговий. Але проводився він під час корпоративу для банкірів у якомусь нічному клубі. Пам’ятаю, що заробила немаленьку суму, якої мені вистачило на 2-3 місяці життя.

Найпам’ятніший бій в твоєму житті: Напевно, мій перший чемпіонат Європи. То були мої перші змагання за кордоном. Той момент, коли ти поїхала на міжнародні старти, а в тебе абсолютно ніхто не вірить: ні родичі, ні знайомі, ні друзі. А я там заявилася в трьох розділах і привезла три медалі: бронзу, срібло та золото. Передати шок і здивування тих людей, які в мене не вірили, складно.

Мотиваційна фраза, якою ти б описала свій шлях: Без труднощів немає досягнень. Це стосується абсолютно будь-якої сфери. У спорті високих досягнень більшість людей проходять через труднощі. Але далеко не всі мали такі моменти в житті, як мала я. Але я собі казала: “Нічого! Тяжко, складно, багато перепон. Але якщо хочеш – вперед! Переступай через це все, терпи і досягай!".

"Куштую борщ у різних куточках України": Світоліна бачить доньку у спорті і читає їй казки