"Футбол змінив усі мої плани": українка з Руху працюватиме у Пафосі – Ліга чемпіонів, мрія про Реал

"Досі пам’ятаю, як не знала, що і де на тій камері клацати"

– Звідки у вас любов до футболу? Це ще з дитинства, чи з конкретного моменту, який усе визначив?

– На жаль, не з дитинства. Я почала цікавитись та полюбила футбол у 2021 році, під час Євро-2020. Одразу стала працювати та пішла вчитись на футбольного арбітра. Віддаю всю себе цьому спорту.

– Як ви вперше взяли камеру на стадіоні? Що тоді знімали і які були емоції?

– Вперше камеру позичила у знайомого і знімала для футболістів з Кривбасу. Як зараз пам’ятаю, не знала, що і де на тій камері клацати, але не переживала, і все вдавалося з перших кадрів.

– Для вас футбол – це радше професія чи спосіб життя?

– Для мене футбол – це емоції, які не дає жодна інша справа. Моя душа, любов, пристрасть, спокій та одночасно шалений адреналін після хороших матчів.

"З Тураном не відчуваєш бар'єрів": екс-зірка Шахтаря про Де Дзербі, Роберто Карлоса і 3:2 з Реалом

– Як розпочалася ваша співпраця з Рухом?

– Все почалося в 2021 році. Я декілька місяців продавала атрибутику Руху на матчах, потім пройшла співбесіду на вакансію тіктокера. Так почала працювати з першою командою, потім з дітьми, і згодом долучились ще кілька різних проєктів.

– Ви створювали контент і для головної команди, і для академії. Чим відрізнялися ці напрямки?

– Банально тим, що з першою командою було важче домовитись про відео. Ще чотири роки тому футболісти не так йшли на контакт, коли я просила знятись у відео, як це відбувається зараз. Коли я казала "давайте знімемо тікток", то на мене дивились, як на божевільну.

– TikTok для футбольного клубу – відносно нова історія на той момент. Які ролики найбільше "заходили"?

– Так, чотири роки тому в ТікТоці було лише кілька клубів з УПЛ. Насправді всі ролики заходили. Я знімала челенджі, огляд академії, щось кумедне з тренувань – перегляди були шалені.

– Чи відчували, що ваша робота змінила підхід клубу до соцмереж?

– Якщо говорити про першу команду Руху – ні.

"Футболісти за останні роки все більше і більше цінують такий контент"

– Наскільки сьогодні популярна професія спортивного відеографа? Чи відчуваєте, що це стало трендом серед клубів та гравців?

– Я б не сказала, що зараз це справді популярна професія. За чотири роки попит збільшився, але не так, як би хотілось. Нещодавно на матчі Ліги чемпіонів до мене підійшла юна дівчина, яка сказала, що саме я надихнула її піти у спортивне відео. У такі моменти розумію, що я на правильному шляху.

– Які головні виклики є у вашій роботі? Це більше про креатив, швидкість монтажу, чи про вміння працювати в умовах "тут і зараз"?

– За чотири роки у футболі я пройшла шлях від сільського футболу до Ліги чемпіонів. На різних проєктах потрібні різні завдання. Десь максимально швидко викласти, щоб зібрати багато переглядів. Десь довго посидіти за монтажем та покреативити.

– Чи змінилося ставлення футболістів до відеографів за останні роки? Зараз вони вже самі ініціюють персональні зйомки, розуміючи цінність контенту?

– Так, однозначно. Футболісти за останні роки все більше і більше цінують такий контент. Часом самостійно замовляють відео.

– Як ви бачите еволюцію: від легких розважальних TikTok-роликів до професійних відео рівня рекламних кампаній і, навіть, я б сказала, документальних історій?

– Еволюція для когось може бути швидкою, а для когось і довгою. Залежить від бажання людини розвиватись та пробувати себе на різних проєктах. Я вже переросла рівень "легких розважальних роликів для ТікТок". Зараз мені цікаві лише креативні ролики, відео чи міні-фільми у футболі.

– Чи є для вас орієнтир – якась школа або приклади європейських клубів, які показують, як має виглядати сучасний спортивний контент?

– Орієнтир для мене – мої відео. Я часто переглядаю старі свої роботи, дивлюсь, що змінюється та що хочу ще змінити. Звичайно, що деякі ідеї беру у закордонних футбольних клубів, але зйомка та монтаж – це вже на інтуїтивному рівні і лише моє бачення та креатив.

"Строга, розумна та справедлива жінка – адвокат"

– Чому обрали юридичний факультет у Львівському університеті?

– Юриспруденція мені сподобалась ще з дев'ятого класу. Я їздила на районні та обласні олімпіади і посідала завжди перші та треті місця. Так і вивчилась на магістра права, присвятила цій галузі 8,5 років.

– Чи планували ви працювати за спеціальністю?

– Так, я уявляла себе лише юристом. Цікаво, що з рутинної та офісної роботи я різко перейшла в творчість. Строга, розумна та справедлива жінка – адвокат. Але футбол змінив усі мої плани.

– Наскільки юридична освіта допомагає вам сьогодні – у контрактах, авторському праві, співпраці?

– На всі 100%. Я дякую долі, що обрала саме юридичний. Навчання було дуже важке, вимагали багато, але я ніколи ні за що не платила і закінчила магістратуру. У будь-якій життєвій ситуації я знаю, куди мені звертатися, що робити, як працюють закони та, найголовніше, як себе захистити.

– Це для вас "план Б", чи радше фундамент, що підсилює впевненість у будь-якій сфері?

– Плану "Б" немає. Я вже доросла та впевнена дівчина і за свої 24 роки спробувала себе у дуже багатьох сферах. Починаючи від кондитера і закінчуючи трейдером. Тому ніколи не залишусь без роботи.

"Завжди стрибаю від щастя, коли читаю фідбек від глядачів чи футболістів"

– У який момент вирішили відійти від роботи в клубі й почати самостійний шлях?

– Коли я зрозуміла, що довгий час не розвиваюсь, СММ вже набрид і єдине моє бажання було – видалити ТікТок та Instagram. У той час прийшла пропозиція із закордонного футбольного клубу переїхати та працювати в них. Я прийняла рішення за годину і звільнилась.

– Чи залишилися зараз тісні зв’язки з Рухом?

– Жодних робочих стосунків з Рухом я не маю. Вдячна цьому клубу за всі чотири роки досвіду. Але час рухатись до своїх цілей.

– Які переваги й водночас виклики бачите у власних проєктах, а не у роботі на конкретний клуб?

– Переваги працювати самій – очевидні: повна незалежність та графік, який ти сам створюєш. Після роботи в Руху я не хотіла бути прив’язаною до конкретного ФК. Але надійшла пропозиція, від якої я не змогла відмовитись.

– Ви працювали у рамках Ліги чемпіонів. Як це було?

– Так, працювала на матчах Ліги чемпіонів ще три роки тому. Не знаю чому, але я ніколи не маю хвилювання. Нові виклики – це завжди цікаво та емоційно. Я вся віддаюсь цьому процесу, і весь світ просто зникає. Є лише я, футбол та камера…

– Чим відрізняється атмосфера таких ігор від внутрішніх чемпіонатів?

– Всім. Починаючи від рівня футболістів, закінчуючи організацією самого матчу. Ну і найбільша біль сучасного українського футболу – кількість вболівальників на матчах та сам культ підтримки на трибунах.

– Які емоції маєте, коли усвідомлюєте: ваші кадри стають частиною історії клубів й футболу?

– Завжди стрибаю від щастя, коли читаю фідбек від глядачів чи футболістів. Ніколи не забуду емоцій, які я відчувала, коли відомі футболісти чи клуби самі звертались до мене за відео. Пищала і стрибала доволі довго.

"В Україні маю два улюблених клуби – Шахтар та Рух"

– Ви все частіше знімаєте персональні ролики для гравців. У чому головна відмінність від роботи на команду?

– Складом самих кадрів. Все інше не має значення для мене.

– Починалось з вашої ініціативи, а зараз на замовлення?

– Так, звичайно, спершу я знімала футболістів та просто закидала собі на сторінку і скидала їм. Зараз здебільшого на замовлення, але можу і з власної ініціативи своїм друзям.

– Є приклад персонального замовлення, яке стало особливим для вас?

– Напевно, найбільше запам’яталась тривала робота над ТікТоком Анатолія Трубіна та ще декількох гравців Шахтаря.

– А як щодо рекламних зйомок продукції, форумів тощо?

– Таких замовлень теж чимало було. Знімала у дуже багатьох сферах. Хто писав – тому і знімала. Бралася за всю роботу.

– Які головні переваги для вас має незалежна робота відеографа?

– Вільний графік, можливість подорожувати та знімати для людей, які не є футболістами. Але я знову обрала футбол.

– Маєте своїх фаворитів у футболі – в Україні або Європі? Чи намагаєтесь залишатися нейтральною, щоб бути максимально професійною?

– Якби була суддею, то була б нейтральною. А так, в Україні маю два улюблених клуби – Шахтар та Рух.

– За яку українську команду особливо приємно було працювати чи вболівати під час зйомок?

– За Шахтар однозначно, тому що це – гранд. Хоч я не застала золотий час, коли були відомі на весь світ бразильці та футбол на Донбасі, але полюбила цей клуб та завжди щиро переживала і вболівала.

"Я переїхала на Кіпр працювати у футбольному клубі Пафос. Попереду Ліга чемпіонів"

– Які професійні цілі ставите зараз: робота з іноземними клубами, власний авторський проєкт чи розвиток персонального бренду?

– Зараз я прислухалась до свого серця та переїхала на Кіпр працювати у футбольному клубі Пафос. Попереду Ліга чемпіонів, чудова команда та теплий клімат острова. Є бажання розвиватись саме в монтажі та перейти на зовсім новий рівень і задавати тренди у футбольному світі.

– Чи мрієте зняти масштабний фільм або серію про футболістів, клуб?

– Звичайно. Хочу зняти міні-фільм про гравця чи футбольний клуб. Так, як це бачу я. Самій написати сценарій, самій відзняти та змонтувати. Нещодавно був досвід зйомки міні-фільму, але я лише виконувала роботу відеографа.

– Як, на вашу думку, зміниться спортивний контент у TikTok та Instagram у найближчі роки?

– Боюсь уявляти, як зміниться контент. Тут я б розділила на відео, які стосуються футболу, та всі інші ролики. Щодо першого – сподіваюсь, контент буде розвиватись та ставати креативнішим.

– І останнє: яку футбольну історію ви мрієте показати через камеру, щоб вона стала вашою візитівкою?

– Все просто – "Реал Мадрид". Коли я залишу свій слід у найкращій команді світу, на мою думку, скоріш за все, я спокійно піду з футболу.

"Хочу взяти інтерв'ю у Бекхема": журналістка про форс-мажор із Трубіним і Блохіна на паузі