Туран взяв на себе провал новачка Шахтаря: "Якщо він не грає – це моя проблема"

Коли взимку Проспер Оба переходив з ЛНЗ до «Шахтаря», здавалося, що це класична історія успіху. Яскравий вінгер, який запалював у скромному клубі, отримав свій великий шанс у гранді. Але реальність виявилася не такою райдужною: лише чотири матчі, прикра травма і стійке відчуття, що талановитий нігерієць просто загубився у складних механізмах донецької машини.

І ось, коли скептики вже почали списувати гравця з рахунків, а фанати ставити незручні питання, слово взяв головний тренер. І, треба визнати, зробив це максимально нетривіально. Замість стандартних фраз про «адаптацію» та «конкуренцію», Арда Туран зробив те, що в сучасному футболі роблять одиниці – взяв увесь удар на себе.

«Якщо гравець не може розкритися повністю під моїм керівництвом – це моя проблема». Тільки вдумайтесь у ці слова. Тренер чемпіона країни, замість того, щоб звинуватити гравця, календар чи місяць у не тій фазі, прямо каже: «Це я несу відповідальність». Рідкісний прояв тренерської шляхетності чи тонкий психологічний хід, щоб зняти тиск з футболіста? Мабуть, і те, і інше.

Звісно, без класичного пояснення про «відмінності ігрових систем» не обійшлося. Мовляв, у ЛНЗ був один футбол, а в «Шахтарі» – зовсім інший, і до нього треба звикнути. «Мабуть, просто іноді потрібно більше часу», – філософськи зауважив Туран. Що ж, звучить логічно. Але коли гравець, який ще вчора демонстрував «топ-рівень», раптом розучився грати, однією лише «системою» це пояснити важко.

Як би там не було, Туран зробив потужний жест. Він публічно підтримав свого підопічного і дав зрозуміти, що вірить у нього. Тепер слово за самим Проспером. Чи допоможе йому така довіра тренера повернутися на свій рівень і довести, що його трансфер не був помилкою? Час покаже. Але одне можна сказати точно: такої публічної підтримки від тренера в українському футболі не бачили давно.