«Нас просто пограбували»: захисник Вереса про сліпий VAR та дивні страхи Полісся
Захисник рівненського Вереса Роман Гончаренко емоційно прокоментував нічию з Поліссям (1:1), звинувативши арбітрів у непризначеному пенальті та з іронією пройшовшись по «страхах» житомирського клубу.
Рівненський Верес приїхав у Житомир в гості до амбітного Полісся у статусі відвертого аутсайдера. І поїхав звідти з нічиєю 1:1, яка, здавалося б, мала відчуватися як перемога. Але ні. Коли вщухли емоції на полі, слово взяв захисник рівнян Роман Гончаренко, і стало зрозуміло: радість від здобутого очка добряче приправлена гіркотою образи.
Апогеєм несправедливості, на думку гравця, став епізод наприкінці матчу. Стрімка контратака Вереса, легіонер Баія вривається у карний майданчик, і його збиває стопер Полісся Едуард Сарапій. «Він зіграв спочатку в ногу, а не в м'яч», — категорично заявляє Гончаренко. Здавалося б, класичний пенальті. Але свисток арбітра промовчав. Монітор VAR, мабуть, теж вирішив не втручатися. «Не знаю, чому Сарапій не був покараний, а ми не пробивали пенальті. Прикро», — розводить руками захисник. Слово «прикро» тут звучить як дуже м'який евфемізм до «нас просто пограбували».
Втім, дивацтва того вечора, за словами Гончаренка, не обмежувалися лише суддівськими рішеннями. Ще більше його здивувала позиція самого Полісся, яке заборонило грати проти себе двом орендованим у них же футболістам — Сергію Корнійчуку та Гонсалвешу. «Мені, якщо відверто, не зрозуміла така позиція: чого боятися?» — ставить риторичне питання Роман. І справді, чого? Можливо, того, що саме ці хлопці найкраще знають слабкості житомирської команди? Загадка, загорнута в орендну угоду, яка пахне страхом.
При цьому Верес не виглядав хлопчиками для биття. Команда Олега Шандрука чітко виконала план на гру: віддала м'яч фавориту і терпляче чекала на свої шанси в обороні, де опорник Ігор Харатін перетворювався на третього центрального захисника. Навіть пропущений гол від Олександра Андрієвського Гончаренко називає «швидше випадковим». А коли Владислав Шарай забив гол «у роздягальню», рівняни відчули, що можуть забрати з Житомира значно більше, ніж просто повагу.
Тож нічия 1:1 — це результат, яким тренер, за словами гравця, «задоволений, але є питання по грі». Очко здобуто, але осад залишився. Тепер Вересу потрібно швидко забути про суддівську «сліпоту» та готуватися до битви за шість очок із сусідом по таблиці — Оболонню. І там вже, сподіваємось, нікому не доведеться дивуватися дивним рішенням людей зі свистком.
