Час збирати каміння: Збірна України у Валенсії спробує забути шведський кошмар

УАФ. Руслан Маліновський - SPORT.UA
Після болючої поразки від Швеції збірна України прибула до Іспанії на товариський матч з Албанією. Це просто формальність чи спроба повернути віру в себе та почати все з чистого аркуша?
Ще не встигли висохнути сльози після фіаско у плей-оф до ЧС-2026, а збірна України вже в сонячній Валенсії. Контраст, треба сказати, разючий. Похмурі обличчя наших хлопців на тлі пальм та іспанської архітектури – це сюжет для драми, а не для спортивної новини. Після болючого ляпаса від шведів (1:3) будь-який наступний матч здається неважливим. Але грати треба. Питання лише – для чого?
Офіційно це називається «товариський матч». Звучить трохи іронічно, чи не так? На стадіоні «Сьюдад де Валенсія», домашній арені «Леванте», підопічні Сергія Реброва спробують знайти хоч якусь втіху у грі проти Албанії. До речі, наші суперники теж не в найкращому гуморі – днями вони поступилися Польщі (1:2). Тож на нас чекає битва двох команд, яким терміново потрібно щось довести, в першу чергу – самим собі.
Сергій Ребров, схоже, вирішив діяти за принципом «клин клином вибивають». Ніяких довгих пауз на рефлексію – тренер вже оголосив стартовий склад. Це сигнал: життя триває, треба рухатись далі. Для когось це буде шанс реабілітуватися за провал зі шведами, для когось – просто можливість отримати ігрову практику. Але для всіх без винятку – це тест на характер.
Отже, що ми побачимо 31 березня о 21:45 за київським часом? Сумну формальність чи перший крок до зцілення? Команду, яка відбуває номер, чи колектив, що гризтиме газон навіть у нічого не значущому матчі? Відповіді дізнаємось зовсім скоро. А поки що – Валенсія, сонце і важкі думки про втрачений Мундіаль.




