Не Швеція виграла, а ми програли: Левченко безжально розібрав поразку збірної України

Нестримний Дьокереш: збірна України поступилася Швеції у плейоф відбору на ЧС-2026 - Champion.com.ua
Колишній гравець збірної Євген Левченко не добирає слів, аналізуючи фіаско у матчі зі Швецією. Чому гра була "беззубою", де прорахувався Ребров, і хто насправді винен у поразці – у його жорсткому вердикті.
Поки країна оговтується від чергового болючого ляпаса у плей-оф відбору на чемпіонат світу, а вболівальники шукають винних, колишній гравець збірної Євген Левченко взяв на себе роль того, хто говорить гірку, але потрібну правду. Його аналіз поразки від Швеції (1:3) – це не спроба когось виправдати, а холодний душ для всіх, хто вірив у диво.
Головна претензія Левченка – тотальна відсутність боротьби та характеру. "Спостерігаючи за грою, не розумієш, за що можна чіплятися. Наша команда беззубо будує свою гру", – констатує експерт. І це, мабуть, найболючіше. Маючи величезний потенціал, команда Сергія Реброва виглядала розгубленою і нездатною нав'язати свою волю. Боротьби, якої всі так чекали, просто не сталося.
Далі – тактика. А точніше, її провал. Левченко вказує на абсолютно експериментальну лінію захисту, яка, здається, здивувала не лише вболівальників, а й саму себе. Поки ми намагалися зрозуміти, хто і де має грати, шведи "дуже грамотно зіграли тактично". Вони знали, коли пресингувати, а коли спокійно чекати на наші помилки. І дочекалися. "Якщо ти бачиш, що гра не йде, то немає сенсу тягнути до 60-ї хвилини", – дорікає Левченко тренерському штабу за відсутність швидких рішень.
Але найголовніший висновок, який робить Євген, звучить як вирок: "Мені здається, що не Швеція виграла цей матч, а Україна програла". Навіть хет-трик Віктора Дьокереша, за його словами, не був чимось надзвичайним, з чим не можна було б впоратися. Просто в цей вечір ми самі подарували супернику перемогу на тарілочці.
Наостанок Левченко ставить незручне, але логічне питання про самого Сергія Реброва. Можливо, системному тренеру, який звик вибудовувати гру в клубах через щоденну роботу, просто не вистачає часу та специфічних навичок для роботи у збірній, де на перший план виходять психологія та атмосфера? Питання залишається відкритим.
А тим часом у нашу скарбничку падає шоста поразка у стикових матчах відбору на чемпіонат світу. Це вже не просто невдача, а якась зла традиція. І поки команда готується до товариського матчу з Албанією, головне питання залишається тим самим: чи зробимо ми колись висновки?




