Суркіс знайшов винних у поразці від Швеції. Спойлер: це ми з вами

Мрія про Мундіаль-2026 розбилася об шведську стіну з рахунком 1:3. Поки країна намагалася оговтатися від холодного душу, на авансцену вийшла важка артилерія вітчизняного футбольного істеблішменту. Президент "Динамо" Ігор Суркіс в інтерв'ю "Чемпіону" вирішив пояснити нації, хто ж насправді винен у цьому фіаско. І його відповідь, як завжди, геніальна у своїй простоті.

Готуйтеся, бо винні абсолютно всі. "Не можна говорити, що винен тільки тренер чи тільки гравці. Винні всі – і ми, функціонери, і вся система", – заявив Суркіс. Класичний хід, гідний підручників з риторики: якщо розмазати відповідальність тонким шаром по всіх одразу, то конкретно ніхто й не винен. Зручно. Особливо для "функціонерів", які, виявляється, теж у човні, але чомусь завжди з веслом і сухими.

Єдиною світлою плямою в цьому темному царстві став 18-річний Матвій Пономаренко, який забив гол престижу. Ігор Михайлович по-батьківськи похвалив форварда ("холодець молодець", як написали в першоджерелі, і ця опечатка прекрасна), але одразу ж смикнув, щоб "носа не задирав". Поки в Україні радять не задирати носа, скаути дортмундської "Боруссії" та "Лейпцига" вже заносять прізвище хлопця у свої блокноти.

Звісно, не обійшлося без набору стандартних, хоч і справедливих, виправдань. Війна, неможливість грати вдома, виснажливі 36-годинні подорожі... Це все правда, і хлопцям справді нереально важко. "Якби матч відбувся у Києві чи Львові, я впевнений – ми б його не програли", – додає Суркіс. Солодка гіпотеза, яка, на жаль, не змінює ані рахунку на табло, ані того факту, що на чемпіонат світу поїдуть шведи, а не ми.

Тож у сухому залишку маємо болючу поразку, втрачені мільйони доларів призових для УАФ і філософське есе про колективну відповідальність від одного з архітекторів тієї самої "системи". Питання лише одне: чи почуємо ми колись щось інше, окрім цієї заїждженої платівки, після наступного неминучого провалу?