Анатолій Трубін готує нерви: 90 хвилин пекла, або квиток на Мундіаль

Анатолій Трубін - Champion.com.ua
Голкіпер збірної України Анатолій Трубін відверто розповів про шалений психологічний тиск перед вирішальним матчем зі Швецією. Це буде не гра, а справжній трилер, де на кону стоїть мрія цілої країни та шанс потрапити на чемпіонат світу.
Поки вся країна завмерла в очікуванні 26 березня, голкіпер збірної України Анатолій Трубін вирішив поділитися сокровенним. В інтерв'ю ютуб-каналу "ТРЕНДЕЦЬ" він не став розповідати банальностей про "важливість гри", а чесно зізнався: попереду нас чекає не футбол, а справжній психологічний трилер. І він, як людина, що стоятиме на останньому рубежі, відчуває це найгостріше.
Тільки вслухайтеся в цю драму: "Це буде дуже великий психологічний тиск – 90 хвилин, додатковий час, пенальті – все вирішується тут і зараз". Це не просто слова. Це формула матчу на виліт, де кожна помилка може стати фатальною, а кожен сейв – увійти в історію. Для воротаря це означає півтори години (або й більше) максимальної концентрації, коли ти сам на сам проти долі, суперника і мільйонів поглядів, прикутих до тебе.
А заради чого все це? Заради мрії. "Чемпіонат світу раз на 4 роки і за всю свою кар'єру в тебе буде не так багато спроб там зіграти", – каже Трубін. І в цьому вся суть. Це не черговий матч ліги, де можна виправитись наступного тижня. Це унікальний шанс, який може більше не повторитися. Шанс для гравців, для тренера і для всієї країни, якій так потрібні перемоги.
Шведи, до речі, чудово пам'ятають, чим закінчилася наша остання зустріч на Євро-2020. Гол Артема Довбика на останніх секундах додаткового часу, мабуть, досі сниться їм у страшних снах. Тепер у них є можливість для реваншу. А в нас – довести, що той тріумф не був випадковістю. Історія любить повторюватися, головне – в правильний для нас бік.
Отже, на кону стоїть все. Чи витримають нерви нашого голкіпера та всієї команди? Чи зможуть вони перетворити цей шалений тиск на спортивну злість і вигризти путівку до фіналу плей-оф? Відповіді дізнаємося вже зовсім скоро. А поки що – тримаємо кулаки і готуємо заспокійливе. Воно нам точно знадобиться.




