Помста, подана через шість років: як 39-та ракетка світу змусила Ронні О'Саллівана дивитись на тріумф андердога

Коли рахунок у фіналі World Open 2026 став 4:0 на користь Ронні О'Саллівана, здавалося, можна вимикати телевізори. Ну ось, знову. Легендарна «Ракета» зараз швиденько розбере на атоми чергового сміливця, 39-ту ракетку світу Тепчаю Ун-Ну, і ми розійдемось. Вже почали згадувати нещодавні розгроми у фіналах, де аутсайдери ледь брали пару фреймів. Але, як виявилось, 40-річний таєць мав на цей вечір зовсім інші плани.

Те, що сталося далі, увійде в історію снукеру. Ун-Ну, гравець талановитий, але відомий своєю нестабільністю, раптом знайшов у собі сталеві нерви. П'ять фреймів поспіль! І ось уже не Ронні, а він іде на перерву лідером. У другій сесії О'Салліван, звісно, спробував нагадати, хто тут король, видавши три блискучі сенчурі. Це був би нокаут для будь-кого. Але не для «Теппі» цього вечора.

Таєць не просто витримав удар — він відповів так, що стадіон затамував подих. Космічний рівень гри, ідеальні дальні удари, бездоганна позиційна боротьба... А потім — вишенька на торті. Кульмінація цієї казки. У 16-му фреймі Ун-Ну оформлює максимальний брейк — 147 очок! Це був не просто виграний фрейм, це був символ його тріумфу. Заслужена перемога гравця, в якого ще тиждень тому ніхто не вірив.

І знаєте, що робить цю перемогу ще солодшою? Це помста. Страва, яку, як відомо, подають холодною. У 2020 році на чемпіонаті світу Ронні буквально знищив Ун-Ну з рахунком 10:1 за рекордні 108 хвилин. Тепер, через шість років, таєць не лише забрав титул та рекордні для себе 175 тисяч фунтів, а й отримав повну моральну сатисфакцію. Хоча сам він, звісно, про образу ніколи не говорив.

Втім, не поспішайте ховати О'Саллівана. Для нього цей турнір — справжній парадокс. Так, він програв фінал, але водночас знову переписав історію. У матчі проти Раяна Дея «Ракета» зробив те, що вважалося майже неможливим — після фолу суперника він розпочав серію з вільної кулі та набрав рекордні 153 очки! Навіть його колеги Марк Аллен та У Іцзе перервали свій матч, щоб подивитись на це диво. Тож Ронні поїхав з Китаю без трофея, але з новим записом у Книзі рекордів Гіннеса. Непоганий розмін, чи не так?

На фоні цієї драми інші події трохи загубилися. А дарма. «Принц Персії» Хоссейн Вафаеї нарешті показав характер, а от ветерани з «Класу 92» Хіггінс та Вільямс поїхали додому раніше, ніж планували. Чинний чемпіон Хіггінс взагалі примудрився програти 19-річному Стену Муді. Не оминув турнір і український слід: Юліан Бойко хоч і поступився легендарному Марко Фу, але вписав у свій актив красивий сенчурі-брейк. Цінний досвід перед приходом у мейн-тур ще двох українців.

Що далі? А далі для Ун-Ну — Tour Championship, куди він потрапив саме завдяки цій перемозі. Якщо таєць продовжить свою казку і там, він може увірватися до топ-16 світового рейтингу і отримати пряму путівку до легендарного «Крусібла». Історія, яка почалася як розгром, може отримати неймовірне продовження. Будемо спостерігати.