Король спринту та новий імператор: Легрейд забрав глобус, а Перро — увесь біатлон

Схоже, у світовому біатлоні з'явився свій Термінатор. Норвежець Стурла Легрейд продовжує колекціонувати перемоги з холоднокровністю машини. Домашній етап у Голменколлені не став винятком — спринт підкорився 27-річному вікінгу, і це вже його шоста перемога поспіль на Кубку світу, якщо рахувати естафети. Здається, він просто забув, як це — програвати.

Хоча цього разу драма була. Один промах на стрільбищі подарував крихітну надію конкурентам. Французький дует — Емільєн Жаклен та Ерік Перро — дихав у спину, фінішувавши з ідентичною помилкою. Але «дихав» — це все, на що їх вистачило. На фініші Легрейд «привіз» їм близько чотирьох секунд. Вічність у сучасному біатлоні. Іронія долі: двоє французів на п'єдесталі, а перемога знову у норвежця.

Ця перемога принесла Стурлі не лише чергову золоту медаль, а й Малий кришталевий глобус у заліку спринтів. Він набрав однакову кількість очок зі шведом Самуельсоном, але випередив його за кількістю перемог — ось що значить бути чемпіоном до кінця. Та поки Легрейд святкував тріумф у «спринтерській війні», 22-річний Ерік Перро, фінішувавши третім, тихо забрав головний трофей сезону. Ця гонка достроково зробила його володарем Великого кришталевого глобуса. Ось такий парадокс: один виграв битву, а інший — усю кампанію.

А що ж наші? На тлі цих глобальних розбірок є і наш локальний привід для стриманого оптимізму. Віталій Мандзин провів чудову гонку і з одним промахом фінішував на високому 17-му місці. Це промінь світла у доволі похмурому для нас сезоні. На жаль, для Богдана Борковського та Богдана Цимбала сезон завершився достроково — вони не змогли пробитися до топ-60. Це ще одне нагадування про те, в яких непростих умовах і з яким кадровим голодом (згадаймо дострокове завершення сезону Підручним та Тищенком) наша команда продовжує боротьбу.