Сліпий VAR та рука Коноплі: Як судді допомогли Шахтарю здолати Металіст 1925

Центральний матч туру, гучна вивіска, а на виході — черговий скандал і гіркий присмак несправедливості. «Шахтар» забрав свої три очки у грі з «Металістом 1925», але зробив це завдяки пенальті, історія якого виявилася значно бруднішою, ніж здавалося на перший погляд. І поки харків'яни обурювалися, ексарбітр ФІФА Мирослав Ступар холоднокровно розклав по поличках усю абсурдність ситуації.

Отже, 62-га хвилина. Після кутового у штрафному майданчику харків'ян падає форвард «гірників» Траоре. Головний арбітр Віталій Романов, мабуть, задивившись на львівські краєвиди, порушення не помічає. Але тут на допомогу приходить «старший брат» — арбітр VAR Олексій Деревінський. Він ввічливо просить колегу підійти до монітора і, о диво, Романов змінює думку. Пенальті. За словами Ступара, формально все правильно — захисник Крупський справді фолив.

Але, як у хорошому детективі, диявол криється в деталях. І деталь ця — потенційна гра рукою у захисника «Шахтаря» Юхима Коноплі на самому початку цієї ж атаки. М'яч, схоже, знайшов руку донеччанина, перш ніж долетіти до штрафного. «Сказати однозначно складно, бо двох камер виявилося замало, щоб розгледіти епізод», — іронізує Ступар, натякаючи на якість трансляції. Можливо, у «Металіста 1925» є кращі записи?

Та найцікавіше — це дивовижна вибірковість нашого VAR. Мирослав Ступар ставить просте, але вбивче питання: чому пан Деревінський з лупою розглядав падіння Траоре, але раптом тимчасово осліп, коли мова зайшла про можливий фол з боку гравця «Шахтаря»? «Дивує, чому арбітр VAR взагалі не відреагував на цей епізод», — підсумовує експерт. Справді, дивує. Або ж не дуже. Перемога здобута, а питання про те, чи був VAR того дня неупередженим арбітром, чи просто 12-м гравцем «гірників», залишається відкритим.