Один промах, брудна каша замість снігу і туманне майбутнє: Підручний про виживання в Отепяя

25-те місце у спринті. Для лідера збірної Дмитра Підручного це, звісно, не той результат, заради якого варто було їхати в естонський Отепяя. Але цифри на табло – це лише суха статистика. Справжня драма розгорнулася на трасі, яка, за словами самого біатлоніста, більше нагадувала смугу перешкод, аніж лижню для етапу Кубка світу.

«Траса брудна. Сніг не білий, а більше сірий, жовтий, чорний», – з гіркою іронією констатує Дмитро. І в цю картину пекла на землі ідеально вписуються підступні спуски, на яких падали навіть досвідчені атлети, та важкі підйоми. Здається, естонська весна вирішила показати біатлоністам, що таке справжній біль. Підручний, який востаннє змагався тут у далекому 2015-му, зізнався, що трасу просто не впізнав. Що ж, не найкращий день для ностальгії.

На тлі цього апокаліпсису один-єдиний промах на стрільбищі виглядає майже подвигом. Хоча сам Дмитро розуміє: для високих місць цього було замало. «З одним промахом треба було бути трохи ближче», – самокритично зауважує він. Боротьба на дистанції перетворилася на виживання: лижі не їхали ні в кого, а дощ лише додавав «комфорту». Втім, на останньому колі капітан таки знайшов у собі сили відіграти кілька позицій. Характер, як то кажуть, не сховаєш навіть у бруді.

А що далі? Естафети? Тут починається найцікавіше. На пряме питання про плани тренерів Підручний відповідає з фірмовою солдатською прямотою: «Ні, не знаю, поки нічого ще не говорили». Лідер команди на 100% впевнений, що бігтиме, але в якій саме гонці – таємниця, вкрита мороком. Схоже, інтригу в нашій збірній люблять тримати до останнього. Залишається сподіватися, що тренери знають, що роблять, і не повідомлять Дмитру про його старт за п'ять хвилин до виходу на позицію.