«Сєня, це фол?»: «Полісся» розібрало виставу арбітрів, і це смішніше за комедію

Коли УАФ з барського плеча вирішила оприлюднити записи розмов арбітрів, вона, мабуть, чекала на оплески за прозорість. Але вийшло як завжди. Замість кришталевої ясності український футбол отримав сценарій до трагікомедії, де головні ролі виконали люди зі свистками та моніторами. А житомирське «Полісся», яке в цій п'єсі виявилося жертвою, виступило в ролі головного театрального критика, розклавши по поличках усю «магію» суддівства в матчі проти «Динамо».

Акт перший: гол, якого не було. Арбітр Балакін на полі бачить боротьбу і, як справжній ліберал, дає грати. Але у фургоні VAR починається драма. Спочатку асистент кидає: «Нічого такого». Та головному «відеорежисеру» Шурману цього мало. «Можливий перегляд», — каже він, і шоу починається. Після секунд роздумів лунає історичне: «Ну, це фол, Сєня». А Сєня... Сєня мовчить. Вісім секунд. Вісім секунд театральної паузи, після якої невпевнено погоджується. Щоб скасувати гол, їм знадобилося майже дві з половиною хвилини переглядів, аналізу кутів падіння та, мабуть, консультацій з вищими силами.

Акт другий: вибіркова сліпота. Коли захисник «Динамо» Біловар відверто наступає на ногу супернику, реакція у фургоні блискавична. «Наступив, да?» — «Угу». І все. За кілька секунд арбітри переконують себе, що він «спочатку зіграв у м'яч». А коли у штрафному майданчику «Динамо» гравець «Полісся» опиняється на газоні в обіймах суперника, VAR бачить лише те, що хоче: «Він сам падає, піджимає ноги». Перегляд тривав аж 20 секунд — навіщо витрачати час на дрібниці, правда?

Кульмінація! Біловар летить у вбивчий підкат, який тягне на пряму червону. Це бачать усі, включно з арбітрами у фургоні, звідки лунають емоційні вигуки, матюки та характерне покашлювання. «Бл*, ну пригає так, ти шо», «високо нога», «фаза польоту яка» — здається, вирок очевидний. Балакін на полі нервує і квапить. І ось, після майже двох хвилин емоційної накрутки, Шурман, важко дихаючи, видає геніальне: «Ну вона трошки вскольз тут іде». І все. Його колега миттєво погоджується. Завіса. Перевірку закінчено. Червона картка магічним чином перетворилася на... ніщо.

На десерт — розмова в перерві. Коли Балакін запитав у VAR, чого так довго, той почав було пояснювати про «прижок і контакт». Але головний арбітр обірвав його коронною фразою, що пояснює все українське суддівство: «Та нічого, нормально». І справді, нормально. Для когось.

«Полісся» тепер чекає на реакцію УАФ. Але головний висновок вже зроблено. Оприлюднені записи не довели справедливість, а лише показали всьому світу, як у ручному режимі, з паузами, покашлюванням та зручними ракурсами, вершиться доля матчу. Це не футбол, панове. Це погано зрежисований спектакль, квитки на який ми з вами, на жаль, вже купили.