Просто прийміть це: тренер 'Вереса' знайшов дзен після розгрому 0:3 від ЛНЗ

Коли твою команду щойно розгромили з рахунком 0:3, є два шляхи: рвати на собі волосся або ввімкнути режим східного філософа. Головний тренер 'Вереса' Олег Шандрук, схоже, обрав другий. Після болючої поразки від ЛНЗ він вийшов до журналістів із залізобетонним спокоєм і видав мантру, гідну будь-якого посібника зі стоїцизму: 'Рахунок – на табло і ми повинні його прийняти'. Жодних істерик, жодних звинувачень. Просто прийміть це. Легко сказати, коли ти не вболівальник, що щойно спостерігав за цим на полі.

Звісно, у фанатів були питання. Наприклад, що робив у воротах новачок Андрій Кожухар, поки звичний Валентин Горох сидів на лавці? Шандрук заспокоїв: це не несподіванка, а 'хороша конкуренція'. Мовляв, Кожухар так завзято працював на зборах, що не дати йому шанс було б злочином. А Горох, відчуваючи подих конкурента в спину, теж почав прогресувати. Звучить як ідеальна історія про командний дух, от тільки три пропущені м'ячі трохи псують цю ідилію.

А хто ж винен у цих голах? І в тих двадцяти з гаком, що 'Верес' пропустив раніше? Тут тренер перетворився на справжнього адвоката своєї команди. 'Я ніколи публічно не коментую гру своїх футболістів', – відрізав Шандрук, натякаючи, що весь розбір польотів відбудеться за зачиненими дверима роздягальні. Мовляв, футбол – це гра помилок, і якщо шукати винних, то претензії можна знайти до кожного. Геніальна тактика: якщо винні всі, то не винен ніхто.

Наостанок, у пошуках хоч якогось промінчика світла, тренер знайшов просте пояснення всьому. Чого не вистачило? 'Забитого м'яча'. Якби 'Верес' забив першим, як у минулій грі в Черкасах, то ЛНЗ, мовляв, посипався б. Прекрасна теорія з розряду 'якби'. Але, як влучно зауважив сам тренер на початку, рахунок – на табло. І на ньому, на жаль для 'Вереса', світяться зовсім не ті цифри, про які можна мріяти.