Тринадцятий на льоду. Російська ракета вбила 8-річного хокеїста та його маму

У нього була мрія – забивати шайби за "Білий Барс" і колись почути рев трибун на свою честь. У неї – бачити, як її син росте щасливою людиною. У російської ракети, що в ніч на 7 березня 2026 року вдарила по Білій Церкві, були свої, нелюдські плани.

Гордію Удовиченку було всього вісім. Вісім років, сповнених дитячої щирості, усмішок і безмежної любові до хокею. Його ключка більше ніколи не торкнеться льоду, а місце на лаві запасних назавжди залишиться порожнім. У клубі "Білий Барс" його згадують як світлого хлопчика, який летів на кожне тренування, мов на свято. Тепер його ім'я – в іншому, трагічному списку.

Разом із ним загинула його мама, Олена Удовиченко. Вчителька початкових класів, яка вкладала душу у своїх учнів, а всю любов віддавала єдиному сину. Вона була його найпалкішою вболівальницею на кожному матчі. "Сьогодні ми втратили не лише юного хокеїста та його маму. Ми втратили частину нашої великої хокейної родини", – з болем повідомляють у клубі.

Гордій став тринадцятим. Тринадцятим українським хокеїстом, чиє життя обірвала російська агресія. Це не суха статистика, це тринадцять зруйнованих світів. Ярослав Гаравко, Олександр Хміль, Владислав Лихошва, Макар Єрофеєв, Максим Брагін, Денис Пашинський, Олександр Пойда, Олександр Ніконов... Цей список болю, який пише Росія, стає все довшим. Кожне ім'я – це історія, яку нелюди в кремлі вирішили переписати кров'ю та ракетами.

У цей найчорніший час єдине, що ми можемо зробити – це підтримати родину Удовиченків, яка втратила найдорожче. Допомогти можна, переказавши кошти на картку: 4874 0700 5579 5817.