"Насичена оборона" та поле-город: Костюк розповів, як "Динамо" ледь не спіткнулося об "Інгулець"

Ігор Костюк, виконуючи роль головного диригента "Динамо", спробував зіграти в тонку дипломатію після натужної перемоги над "Інгульцем" (2:0) у Кубку України. На папері – впевнений крок до півфіналу. На ділі – 90 хвилин головного болю, який тренер спробував замаскувати фірмовою фразою: "У нас немає основного чи резервного складу". Звісно, немає. Просто на поле вийшли ті, хто давно не нюхав пороху, аби довести, що вони теж "гравці, на яких розраховують".

Перший тайм перетворився на класичну драму "гранд проти автобуса". "Інгулець", не маючи ілюзій щодо відкритої гри, вибудував ту саму "насичену оборону", про яку згодом говорив Костюк. Простіше кажучи, вся команда стала стіною біля свого штрафного майданчика. Кияни билися об цю стіну, як риба об лід, а тренер тактовно натякнув на якість газону, мовляв, "складно на такому полі розкривати оборону". Знайома пісня, чи не так?

Але в перерві, схоже, відбулася магія. Або просто жорстка розмова. Костюк скромно називає це "внесли корективи". Раптом "Динамо" почало "активніше перебудовуватись і відбирати м'яч". І, о диво, це спрацювало! Перший гол – результат пресингу. Другий – наслідок простої, як двері, настанови: "доставляти мʼяч до штрафного майданчика". Іноді найпростіші рішення – найефективніші. Гру було доведено до "логічного завершення", хоча логіка тут ледь не кульгала на обидві ноги.

Врешті-решт, "Динамо" у півфіналі, і це головне. Костюк навіть знайшов кілька добрих слів для суперника, який "миттєво повертався назад". Це такий собі тренерський комплімент, що в перекладі з футбольної означає: "Хлопці, ви змусили нас добряче попотіти". Перемога є, але питання залишаються. Особливо, коли наступний суперник знову вирішить припаркувати біля воріт свій "автобус".