Дипломатія 80-го рівня: Хомченовський про те, як дивитись матч двох колишніх і нікого не образити

Поки "Кривбас" та "Зоря" влаштовували гольову перестрілку в Ковалівці, яка завершилась перемогою криворіжців 3:1, один чоловік спостерігав за цим з особливим почуттям. Дмитро Хомченовський — людина, яка віддала цим двом клубам сумарно майже 15 років кар'єри. І кому, як не йому, було оцінювати цю битву, де на полі зійшлися дві частини його футбольного серця.

І оцінка вийшла воістину експертною. Хомченовський, здається, чекав на справжній голлівудський трилер. "Я взагалі думав, що рахунок буде не 3:1, а десь 3:3 або 4:4", — зізнався він, натякаючи, що атакувальний потенціал обох команд він знає не з чуток. І хоча до хокейних цифр не дійшло, матч, за його словами, видався "класним", а команди "тримають марку".

Але найцікавіше почалося, коли пролунало неминуче питання: "А серце за когось йокнуло?". І тут Дмитро продемонстрував майстер-клас дипломатії, гідний найкращих політиків. "Та ні. Я вже давно вболіваю тільки за красивий футбол", — спокійно відповів ветеран. Ах, ця класична відповідь людини, яка бачила все і тепер може дозволити собі споглядати за битвою з олімпійським спокоєм, не обираючи улюбленців.

Втім, за цим спокоєм ховаються роки теплих спогадів. Дев'ять років у "Зорі", ще чотири чи п'ять — у "Кривбасі". Це не просто рядки у біографії, це "майже півкар'єри". Він досі пам'ятає свій перший гол в УПЛ саме за "Кривбас" — клуб, який "повірив у нього". А "Зоря", за його словами, "назавжди залишиться у серці". Тож не дивно, що наприкінці він ставить обидва клуби на один щабель, називаючи їх своєю футбольною сім'єю. Ідеальний фінал історії, де неможливо обрати когось одного. ️