Коли емоції з'їли метри: гірке вибачення українського стрибуна після провалу на Олімпіаді

Олімпіада – це не лише про медалі та рекорди. Це театр людських драм, де нерви натягнуті, як струни, а надії можуть розбитися об один-єдиний невдалий рух. Саме таку драму пережила збірна України зі стрибків з трампліна, а її головним героєм, на жаль, став Віталій Калініченко.

Командний турнір SuperTeam, Олімпійські ігри 2026. На папері все виглядало непогано. Євген Марусяк видає солідний стрибок на 128.5 метрів, даючи команді шанс. А далі... далі на старт виходить Віталій. І летить. Але летить зовсім не туди, куди мріялося. Прикрі 114 метрів – і мрії про фінал розчиняються у повітрі разом зі сніговою курявою. Підсумкове 14-те місце. Завіса.

І ось, замість святкових коментарів, ми чуємо слова, сповнені болю та самокритики. Калініченко не шукає виправдань. Він виходить до преси і чесно каже: «За свій стрибок хочу вибачитися перед командою та тренером... Забагато емоцій перешкодили мені».

«Забагато емоцій» – фраза, яка звучить як вирок. У спорті, де холодний розрахунок має перемагати, серце іноді підводить. Схоже, Віталій просто «перегорів» ще до того, як відштовхнувся від планки. Він так сильно хотів зробити «хороший, якісний стрибок», що в підсумку не зробив ніякого. «Не мав права робити такий стрибок, але він вже зроблений», – з гіркотою додає спортсмен. Класична пастка, в яку потрапляють, несучи на плечах вагу очікувань – своїх та всієї країни.

Що ж, принаймні, це чесно. Замість того, щоб кивати на погоду чи лижі, спортсмен визнав власну помилку. Попереду в нього чемпіонат України та етапи Кубка світу. Чи зміняться результати? Поки що це лише план. Але після такого публічного каяття, можливо, наступний стрибок буде зроблено з холоднішою головою. І, будемо сподіватися, набагато далі.