Свої гірші за чужих: як Бубка та Борзов "захистили" Гераскевича від свавілля МОК

Коли Міжнародний олімпійський комітет вирішив показово покарати українського скелетоніста Владислава Гераскевича, відсторонивши його від Олімпіади-2026, здавалося, це ідеальний момент для наших спортивних функціонерів показати зуби. Історія про те, як один атлет бореться з гігантською бюрократичною машиною, мала б згуртувати всіх. Але, як це часто буває, щось пішло не так.

На сцену мали б вийти наші важковаговики в МОК — Сергій Бубка та Валерій Борзов. Два українці, два представники, два стовпи, на яких, в теорії, мали б триматися інтереси нашого спорту. Та замість гучної підтримки ми почули лише тишу і жалюгідні виправдання.

Пан Борзов, член МОК ще з далекого 1994 року, вирішив зіграти в мудрого чиновника. В інтерв'ю він фактично підтримав МОК, заявивши, що все було зроблено "чітко за правилами". Дякуємо, Валерію Пилиповичу, тепер ми спокійні. Головне, щоб папірці були в порядку, а доля українського спортсмена — то вже деталі.

Але справжньою зіркою цього театру абсурду став, звісно, Сергій Бубка. Легенда спорту і, як виявилось, майстер оглушливої тиші. Іронія долі в тому, що пан Сергій очолює в МОК... увага... Комісію із супроводу спортсменів! Тобто, людина, чия пряма робота — захищати атлетів, консультувати президента МОК і вирішувати конфлікти, просто зникла з радарів.

Це не просто мовчання українця, це саботаж своїх прямих обов'язків. За чотири дні міжнародного скандалу — жодного слова. Втім, чи варто дивуватися? Можливо, пан Бубка просто пригадав, як саме Гераскевич вимагав прибрати його з українського спорту після скандального розслідування bihus.info про бізнес родини Бубок на окупованих територіях. Пам'ять, знаєте, річ вибіркова. Як і патріотизм.

Додайте до цього його попередні "заслуги": захист російських спортсменів після допінгового скандалу в Сочі та таємниче зникнення на початку повномасштабного вторгнення. Картина вимальовується цілком однозначна.

І найсумніше в цій історії — ми нічого не можемо з цим зробити. Процедура відкликання "своїх" членів з МОК просто не існує. Їх обирають індивідуально, і позбутися їх можна лише за корупцію чи за власним бажанням. Тож, схоже, ці "представники" України залишаться гріти свої крісла ще довго.

От і виходить, що українські спортсмени, маючи двох земляків на олімпійському Олімпі, насправді не мають там жодної підтримки. Вони сам на сам із системою. А наші "герої" продовжують демонструвати, що іноді свої бувають значно небезпечнішими за будь-яких ворогів.