Мрія збулася: українську лижницю зняли з олімпійської естафети. Але є нюанс

Олімпійські ігри. Мрія кожної дитини, яка хоч раз ставала на лижі. Для 18-річної Софії Шкатули ця мрія щойно стала реальністю на трасах Пекіна-2022. Здавалося б, ось він, зоряний час. Але великий спорт — це не казка. Іноді він зустрічає тебе не оплесками, а жорстоким вердиктом суддів. Історія дебюту Софії — це саме такий випадок. Драма, в якій є все: і розчарування, і страх, і несподівано щасливий фінал.

Отже, жіноча естафета. Наша команда, у складі якої і бігла юна Шкатула, не змогла втриматися за шаленим темпом лідерів. І сталося те, що в лижних гонках є вироком — українську збірну зняли з дистанції як колову. Кінець. Фініта ля комедія? Для когось, може, й так. Але не для Софії. "Для мене це дуже великий досвід – мені лише 18 років, а для лижних гонок це ще зовсім юний вік", — спокійно, наче мудрий ветеран, а не дебютантка, коментує вона цей болючий момент.

Але результат — це лише цифри в протоколі. Набагато цікавіше те, що відбувалося в голові спортсменки під час гонки. І тут вона зізнається чесно: було страшно. "Найскладнішими для мене були спуски... бачиш, як хтось падає, і стає страшно, бо розумієш, що ти також можеш полетіти". Уявіть собі: розбита траса, снігова "каша", а ти на шаленій швидкості летиш вниз, молячись, аби втриматися на ногах. Ось вона, справжня Олімпіада, а не глянцева картинка по телевізору. Слава Богу, Софія втрималася.

А тепер — вишенька на торті. Здавалося б, після такого фіаско команда мала б сидіти в роздягальні, посипаючи голову попелом. Але ні. Виявляється, в українських дівчат був привід для радості! "У нас сьогодні був дуже гарний настрій у команді – у Насті Нікон день народження", — розповідає Шкатула. Ось так. Поки одні борються за медалі, інші святкують життя. І знаєте що? Можливо, це і є головна перемога. Олімпійська гонка закінчилася достроково, а от день народження — за розкладом.

Тож, що ми маємо в сухому залишку? Дебют, який міг би зламати, але натомість подарував безцінний досвід. Софія Шкатула дізналася, що Олімпіада — це не тільки про перемоги, а й про вміння триматися на ногах на слизьких спусках і зберігати гарний настрій, навіть коли все йде не за планом. І в 18 років це, мабуть, важливіше за будь-яку медаль.