Героїзм під наліпкою: як спортивні бюрократи змусили українця ховати слова Ліни Костенко на Олімпіаді

Уявіть собі картину. Ви – олімпієць. За годину у вас найважливіший старт у житті, історичний фінал для вашої країни. Усі думки – про тактику, про кожен рух, про секунди. І тут, у цей самий момент, до вас підходять поважні пани з Міжнародного союзу ковзанярів (ISU) і ставлять ультиматум: або ви ховаєте "політичне гасло" на шоломі, або отримуєте дискваліфікацію. А що ж це за страшне гасло? Рядок великої української поетеси Ліни Костенко: "Там де героїзм, там немає остаточної поразки". Абсурд? Ні, реалії сучасного спорту.

Саме в таку ситуацію потрапив наш шорт-трекіст Олег Гандей. Замість того, щоб налаштовуватися на забіг, він був змушений підписувати якісь папери та сперечатися про високу поезію. "Я був, чесно кажучи, злий на цю ситуацію, що до мене підходили представники і прямо говорили, що так можна, так не можна. Тобто диктували свої правила", – розповів спортсмен. Його буквально вибили з колії, змусивши заклеїти слова про героїзм наліпкою. Чудовий "компроміс", чи не так?

І знаєте, що найсумніше? Це вже стало системою. Схоже, у міжнародних спортивних чиновників розвинулася справжня алергія на будь-яке нагадування про Україну. Раніше МОК забороняв шолом скелетоніста Владислава Гераскевича із зображенням загиблих атлетів та напис "Будьте хоробрими, як українці" на екіпіруванні фрістайлістки Катерини Коцар. Виходить, говорити про героїзм і хоробрість – це "політика", а мовчки змагатися, поки твою країну руйнують, – це "олімпійський дух". Іронія долі.

Та попри весь цей бюрократичний цирк, Олег Гандей все одно зробив свою справу. Він став першим українським шорт-трекістом в історії, який змагався у фінальному заїзді Олімпійських ігор. Так, він фінішував сьомим у фіналі Б (16-те підсумкове місце), а золото взяв нідерландець Єнс Ван'т Ваут. Але в той день головна перемога Гандея була не на льоду. Вона була в тому, що він взагалі вийшов на старт, не зламавшись під тиском людей, для яких цитата класика літератури страшніша за реальну війну.

Попереду в Олега ще змагання на дистанції 500 метрів 16 лютого. Будемо сподіватися, що цього разу йому дадуть спокій, і єдине, що матиме значення – це його швидкість та воля до перемоги. А героїзм... він і під наліпкою залишається героїзмом.