Чотири постріли в молоко і філософія чемпіона: Мандзин про те, як великі амбіції заважають влучати в ціль

Знаєте це відчуття, коли ти настільки сильно чогось хочеш, що аж руки тремтять? Схоже, саме в таку пастку потрапив один з найперспективніших біатлоністів України Віталій Мандзин. Чудовий хід по дистанції, відчуття сили в ногах, і ось вона — стрільба, де все й вирішується. Але замість омріяних нулів — чотири промахи і лише 28-ме місце в підсумку. Драма, яка змусила спортсмена зазирнути всередину себе.

Сам Віталій не шукає виправдань, а з іронією філософа констатує: «Моє бажання постійно вимагати від себе більшого інколи дається взнаки». Класична історія талановитого перфекціоніста, чиї амбіції біжать попереду можливостей. Замість того, щоб посипати голову попелом, Мандзин називає це «частиною свого шляху» і обіцяє зробити правильні висновки. Що ж, принаймні в самоаналізі він точно влучив у десятку.

Спортсмен зізнається, що постійно перебуває в пошуках легендарної «золотої середини». Надто сконцентруєшся — перегориш. Надто розслабишся — втратиш пильність. Цей вічний пошук балансу між холодною головою та гарячим серцем — те, що відрізняє просто хорошого атлета від справжнього чемпіона. І, схоже, Віталій чудово розуміє, що його головна боротьба зараз відбувається не лише на лижні, а й у власній голові.

Та не варто думати, що ця невдача його зламала. Навпаки. «Кожна нова гонка — це новий шанс», — впевнено заявляє біатлоніст. Попереду головна мета — Олімпіада, і Мандзин стверджує, що до цього виклику він готовий. І знаєте що? Після такої відвертості та зрілості в його словах чомусь не сумніваєшся.