Новий 'українець' на горизонті? Маркевич тонко натякнув, що черга в півзахист збірної і так задовга

В українському футболі знову запахло свіжою кавою та самбою. Чутки про те, що бразильський півзахисник «Шахтаря» Педріньо може раптом стати щирим українцем і одягнути синьо-жовту футболку, отримали нове життя. Ідея, звісно, не нова, але, кажуть, цього разу все серйозно. Поки вболівальники сперечаються, чи потрібен нам ще один «наш хлопець» з Ріо, за коментарем звернулися до важкої артилерії – Мирона Маркевича.

І Мирон Богданович, як завжди, не розчарував. Його відповідь – це справжній майстер-клас дипломатії та тонкої іронії. Жодних різких заяв, жодного «категорично проти». Лише ввічливий скепсис, загорнутий у повагу до чинного тренера. «Мені складно дати однозначну відповідь», – почав класик, і в цій фразі вже було все.

Далі – більше. Маркевич наче й хвалить гравця: мовляв, і якісний, і легкий, і спритний. Навіть припустив, що проти умовної силової команди такий технар міг би стати в нагоді. Але одразу ж додав маленький, проте вбивчий нюанс: «як мені здається, в „Шахтарі“ є й сильніші виконавці в лінії півзахисту». Перекладаємо з дипломатичної: навіщо брати до збірної гравця, який навіть у своєму клубі не є беззаперечним лідером?

Звісно, вся відповідальність елегантно перекладається на плечі Сергія Реброва. «Якщо бразилець потрібен Сергію Реброву, значить, він щось бачить в цьому футболісті. Наставник відповідає за результат, йому і приймати рішення», – мудро зауважує Маркевич. І щоб остаточно підкреслити свою позицію, перераховує конкурентів Педріньо: Зінченко, Судаков, Циганков, Малиновський, Зубков, Гуцуляк... Список, після якого питання про необхідність ще одного гравця в центр поля звучить майже риторично.

Тож чи стане потенційний новий українець панацеєю для команди Реброва? Маркевич у цьому дуже сумнівається. І його сумніви виглядають цілком обґрунтованими. Поки що вся ця історія більше схожа на черговий трансферний серіал, аніж на реальне підсилення головної команди країни. Втім, останнє слово за тренером. Йому ж потім і відповідати.