Від п'єдесталу до шостого місця: українські біатлоністи влаштували емоційні гойдалки на Кубку IBU

Це була гонка, яка змусила серця українських вболівальників битися в шаленому ритмі. Спочатку від захвату, а потім – від гіркого розчарування. Підсумкове шосте місце нашої збірної у змішаній естафеті на Кубку IBU в Брезно-Осрблі – це не провал, але й не та казка, на яку ми всі сподівалися після її блискучого початку.

Все починалося просто фантастично. Анастасія Меркушина, яка бігла першою, видала етап мрії. Вона не просто трималася в групі лідерів – вона її очолила! Після другої стрільби Настя вирвалася на першу позицію, і здавалося, що сьогодні наш день. Свою естафету вона передала другою, залишивши команду у ідеальній позиції для боротьби за медалі.

Але біатлон – жорстокий вид спорту, де все може змінитися за лічені секунди. Лілія Стеблина впевнено трималася на дистанції, та на останньому вогневому рубежі щось пішло не так. Нерви? Вітер? Хтозна. Але факт залишається фактом: Лілія використала всі три додаткові патрони, і мрія про подіум почала танути. На чоловічу частину естафети ми вийшли вже шостими.

Далі – більше драми. Денис Насико, на жаль, не зміг виправити ситуацію і навіть заробив штрафне коло, що ще більше віддалило нас від лідерів. Здавалося, все котиться шкереберть. Та честь і хвала Артему Тищенку, який вийшов на останній етап і зробив те, що мав – відпрацював на стрільбищі чисто і зберіг для команди шосту позицію. Маленька перемога у великій битві нервів.

У підсумку перемогли німці, а ми фінішували з відставанням у 1 хвилину 44 секунди, одним штрафним колом та дев'ятьма додатковими патронами. Результат, який залишає по собі гіркуватий присмак. Ми були так близько до п'єдесталу, але сьогодні він виявився для нас недосяжним. Що ж, чекаємо на одиночну змішану естафету і сподіваємось на реванш.