£55 тисяч, щоб вийти в нуль: Юліан Бойко про сувору математику снукеру, алкоголь на арені та тренування "по поняттях"

Юліан Бойко щойно наробив галасу, діставшись півфіналу гучного турніру Snooker Shoot Out 2025. Здавалося б, ось він, успіх, слава та великі гроші. Але український снукерист вирішив трохи опустити нас з небес на землю і розповів, як насправді виглядає життя професійного гравця. І, скажемо чесно, ця реальність далека від глянцевих уявлень про спорт джентльменів.

Головний біль будь-якого спортсмена, який не входить до світової еліти, — фінанси. І тут Юліан відвертий до болю. Щоб просто вийти «в нуль», покривши всі витрати на перельоти, готелі, тренера та спаринги, йому потрібно заробляти £50–55 тисяч на рік. Це не прибуток, друзі, це точка беззбитковості. А щоб відчути себе впевнено і мати «хороший стабільний заробіток», сума має зрости до £80 тисяч. Ось така вона, арифметика великого спорту, де за право грати треба платити, і платити чимало.

Але гроші — це лише частина історії. Бойко з іронією розповідає і про «правила», які існують лише на папері. Наприклад, офіційний регламент дозволяє тренуватися аж 20 хвилин на день. «Що за 20 хвилин натренуєш?» — риторично питає Юліан. Тому гравці діють простіше: хтось займає стіл на годинку, поки ніхто не бачить, а потім «по-братськи» поступається місцем. Джентльменські домовленості працюють краще за будь-які інструкції.

І якщо ви думали, що снукер — це виключно про стриманість, то і тут є сюрпризи. Алкоголь під час турніру? Заборонено. Але, як каже Бойко, він «не раз бачив, як гравці це роблять». Схоже, на деяких змаганнях, як-от на галасливому Shoot Out, на це просто закривають очі. А коли вболівальники, наслідуючи приклад деяких гравців, «перебирають», їх, звичайно, можуть вивести із зали. Але сам факт додає картині пікантності.

Як у цьому балагані зберігати концентрацію? Юліан має свій рецепт: повне відключення від зовнішнього світу. «Намагаюсь не думати про сторонні фактори, про гру суперників, про трибуни», — ділиться він. Навіть у лаунж-зоні, де панує дружня атмосфера, Бойко намагається не затримуватись. Каже, що спілкування забирає занадто багато енергії, яка потрібна для перемог. Це історія не про скарги, а про залізну дисципліну та тверезий погляд на світ, де за кожним красивим ударом стоїть титанічна праця і, як виявилось, дуже точний фінансовий розрахунок.