Атлетіко влаштовує гойдалки на 'Ванда Метрополітано': бельгійці повірили в диво, але лише на 8 хвилин

Мадридський "Атлетіко", схоже, вирішив, що для перемоги в Лізі чемпіонів звичайних методів вже недостатньо. У вівторок на "Ванда Метрополітано" проти зухвалого бельгійського "Юніона" Дієго Сімеоне, здається, випустив якийсь фантастичний склад, позичивши гравців з усієї Європи. Інакше як пояснити голи від людей, які зазвичай забивають за зовсім інші клуби?

Перший тайм був класичною тягучою грою від "матрацників". Вони душили, тиснули, плели свої мережива, і врешті-решт дотиснули. На 40-й хвилині аргентинський чемпіон світу Альварес, якого, вочевидь, на один вечір відпустив сам Пеп Гвардіола, елегантно відкрив рахунок. 1:0 – і команди пішли на перерву з відчуттям, що все йде за планом господарів.

Після відпочинку мадридська машина продовжила свою роботу. На 72-й хвилині ще один несподіваний герой, Галлахер, подвоїв перевагу. 2:0. Здавалося, інтрига остаточно померла, а бельгійські фанати вже могли потроху збиратися додому, згадуючи теплим словом іспанську гостинність та холоднокровність "Атлетіко".

Але ж ні! "Юніон Сен-Жилуаз" – це вам не хлопчики для биття. На 80-й хвилині Сайкс раптом скорочує відставання, і на стадіоні запахло сенсацією. 2:1! Бельгійці повірили в диво і кинулися на штурм, змусивши сивого Сімеоне нервово походжати вздовж бровки. Останні хвилини перетворилися на справжній футбольний трилер.

Та "Атлетіко" не був би собою, якби не вбив цю інтригу у своєму фірмовому, дещо жорстокому стилі. Поки гості мріяли про нічию, господарі зловили їх на контратаці. І вже у компенсований час, на 90+6-й хвилині, Маркос Льоренте поставив жирну крапку в цій історії. 3:1. Бельгійська казка тривала рівно вісім хвилин. Мадрид бере своє, хоч і змушує серця своїх вболівальників битися в шаленому ритмі до фінального свистка.