Легендарний партнер Шевченка відверто розкрив своє життя: пухлина в 11, драма з дружиною і перемоги

І бразилець, який став одноклубником Андрія Шевченка у сезоні 2008/09, дійсно показав свою винятковість, але набагато менше, ніж очікувалося.

Екс-зірка Мілана таємно одружився вчетверте: Ісус прийшов на зміну алкоголю та сексуальним моделям

"Це заслуга моєї віри. Все, що відбувається, залежить від Бога. З його допомогою я впорався з травмами, став мудрішим і здійснив свої мрії. Коли мені було 12 років, ми з батьками проходили повз красивий будинок, і я пообіцяв їм, що одного разу ми будемо жити в ньому. Через шість років я купив там квартиру. Ми думаємо, що ухвалюємо рішення, але насправді це Його воля", – каже гравець.

"Ми з дружиною Ребеккою довго намагалися завести дитину. Кілька вагітностей, на жаль, були перервані, але ми не переставали сподіватися, молилися. І нарешті з'явився Беньямін. Тому я ні про що не шкодую, навіть про чемпіонат світу 2010 року (коли він не потрапив до збірної Дунги через травму – прим. ред.), який, як я вважав, я заслужив.

Я ставлюся до кожного моменту в житті зі смиренням. Раніше ходили чутки, що у мене депресія, що я вживаю алкоголь. Але мене завжди рятувала віра", – запевняє колишній нападник.

Віра врятувала його і в 11 років, коли Пато діагностували пухлину в руці. Був ризик навіть ампутації.

"У моєї сім'ї не було ні грошей, ні медичної страховки, але мій тато показав лікарю відео з поля, і той вирішив прооперувати мене безкоштовно. Відтоді все пішло дуже швидко – від проб в Інтернасьоналі до першої команди.

У 12 років я опинився сам у Порту-Алегрі, це було нелегко. У 17 років ми виграли клубний чемпіонат світу в Йокогамі. Забивши гол у півфіналі, я став наймолодшим гравцем, який забивав на турнірах ФІФА, випередивши Пеле. Уявіть, що це для мене означало! А у фіналі ми перемогли Барселону з Роналдінью, Хаві, Іньєстою", – згадує Алешандре.

Одразу ж посипалися пропозиції від топ-команд, але бразилець обрав Мілан. Там згодом зустрівся з Шевченком, який багато чому його навчив.

"Я чимало грав на Playstation, і чемпіонами, яких я обирав, завжди був Мілан. Потрапити туди було все одно, що потрапити в плей-офф. Анчелотті прийшов подивитися на мене під час чемпіонату світу до 20 років. Я поспішив підписати контракт, але потім мені довелося зависнути на кілька місяців, тому що я був неповнолітнім.

Я дебютував у січні 2008 року проти Наполі, а у перемозі над Дженоа забив свій перший гол, і я все ще підтримую команду на Сан-Сіро. Сумую за стадіоном і Міланом. Я віддав би все, щоб знову одягнути цю футболку. Мені знадобиться лише 6 місяців, щоб повернути любов, яку я завжди відчував, і допомогти клубу, – запевняє Пато, який забив 26 голів у своїх перших 54 матчах за "россонері".

Важко знайти захисників, які могли б протистояти його швидкості та ідеям в атаці. Однак незабаром Пато став жертвою низки травм, і за останні два сезони на Сан-Сіро він провів лише 15 матчів. Гравець втратив значну частину своєї швидкості, а погані результати змусили його повернутися до Бразилії, де він виступав за Корінтіанс та Сан-Паулу.

"Я не був крихким, я тренувався і харчувався належним чином, був дисциплінованим. У нашому клані всі сильні фізично. Можливо, я занадто швидко ріс і потребував специфічних вправ, які б захистили мене від травм. Щоразу, коли я зупинявся, я втрачав силу і м'язову масу. У мене була особлива структура, про яку, можливо, не дбали належним чином", – додав Алешандре.