Врятував життя на фронті: веслувальник присвячує спортивні успіхи загиблому чемпіону – хоче на ОІ

Веслувальник Володимир Дзюбинський та Володимир Андрощук, чемпіон з десятиборства, познайомилися в листопаді 2022 року під час військових навчань. Обидва були рішучими, сильними та амбітними, що допомогло їм пережити складні моменти на фронті. Згодом чоловіки стали не лише бойовими побратимами, а й друзями, які ділилися всім – від цигарок до мрій про майбутнє.

Екс-зірку Динамо росіяни оголосили в розшук – колишньому гравцю збірної України масово погрожують

Незабаром їхні навички знайшли своє застосування в бою, зокрема під час оборони міста Лиман, де вони обидва служили у 9 десантно-штурмовій бригаді операторами протитанкових гранатометів. Одним з успіхів двох друзів стало знищення російського танка Т-90.

"Люди були шоковані нашою співпрацею. Ми з Володею створювали пекло для ворога", – сказав Дзюбинський.

Дружба двох Володимирів пройшла випробування 25 січня 2023 року під час запеклих боїв у Бахмуті. Друзі перебували у двох різних окопах, коли підрозділ був оточений російськими військами.

У якийсь момент Дзюбинський почув крики із сусіднього окопу. Коли він дістався туди, то побачив там покійного Андрощука.

За його власним зізнанням, це був момент, коли сльози потекли по його щоках. Попри нестерпний біль, інстинкт самозбереження підказував йому йти далі.

Коли Дзюбинський зрозумів, що перебуває на прицілі у снайпера, він використав тіло свого друга як щит, щоб захистити себе від подальших пострілів.

"Він вже не міг врятувати себе, але він міг врятувати мене", – сказав Дзюбинський, який донині носить на зап'ясті браслет, подарований йому сестрою друга, Людмилою.

Це був не перший випадок, коли Андрощук врятував йому життя. Раніше, у грудні 2022 року, він застрелив російського солдата, який напав на Дзюбинського в окопі.

Смерть Андрощука, одного з майже 500 українських спортсменів, які загинули з початку війни, сколихнула всю країну та світ. Його похорон привернув увагу ЗМІ. Однак Дзюбинський, який на той час відновлювався після поранення, не зміг бути присутнім на прощанні з другом.

У Києві, куди Дзюбинського відправили на лікування, він познайомився з Оксаною, 26-річною бухгалтеркою, яка стала його підтримкою у важкі часи. Завдяки їй він знайшов у собі сили продовжувати боротьбу за своє життя і мрії.

Через кілька місяців після тих травматичних подій Дзюбинський повернувся на фронт, цього разу до міста Лиман. На жаль, лише через три дні, 6 квітня 2023 року, його здоров'я та життя знову піддалися випробуванню – вибухом російського снаряда йому тяжко пошкодило ногу. Після евакуації до лікарні в Дніпрі лікарі вирішили, що єдиним виходом є ампутація нижньої кінцівки.

Хоча спочатку Дзюбинський поринув у невідомість, завдяки підтримці Оксани, яка буквально годувала і доглядала за ним перші два місяці після операції, він повернув собі волю до життя. Також Володимир повернувся до свого колишнього захоплення – веслування, яке стало для нього своєрідною формою терапії.

Метою Дзюбинського стали Олімпійські Ігри 2028 року в Лос-Анджелесі. Він хоче довести, що відсутність ноги – не вирок. Кожну перемогу спортсмен планує присвячувати своєму покійному другові.