Ребров грає в рулетку: Два з половиною гравці та лава запасних "для галочки" на головний матч року

УАФ - SPORT.UA
Сергій Ребров оголосив склад збірної на вирішальні матчі плей-оф. Аналізуємо вибір тренера, який більше схожий на спробу зліпити боєздатний колектив з того, що є, ніж на розкіш широкого вибору. Головний біль в атаці, дірки в захисті та лава запасних, яка викликає більше питань, ніж дає відповідей.
26 березня. Швеція. Півфінал плей-оф до ЧС-2026. День, коли серця мільйонів українців битимуться в унісон. Напередодні цієї битви Сергій Ребров, немов полководець перед вирішальним боєм, розгорнув свій сувій із прізвищами. Оголошено склад. Та чи був у тренера вибір? Чи це радше список проблем, які доведеться вирішувати просто на полі?
Головна інтрига, що тримала в напрузі футбольну спільноту (ну, принаймні її найвідданішу частину), крутилася навколо вакансії третього форварда. З травмою Довбика місце поруч із Яремчуком та Ванатом стало гарячим. На кастинг, за словами самого Реброва, запросили трьох: досвідченого, але, будемо відверті, не надто різнопланового Пилипа Будківського та двох юних «проспектів» — Матвія Пономаренка та Ігоря Краснопіра. Драма, гідна спортивного блокбастера.
І переможцем у цьому кастингу став динамівець Пономаренко. Все логічно: хлопець на ходу, забиває, є основним у клубі. Реброву навіть не доведеться нічого пояснювати. Але давайте будемо чесними самі з собою: чи має це хоч якесь значення? Є стійке відчуття, що хто б не отримав цей «щасливий квиток», його доля — гріти лаву запасних. Кидати в бій таких «сирих» хлопців у матчі року? Навряд чи. Тож третій форвард у заявці — це, скоріше, для протоколу.
І ось тут ми підходимо до головної біди, а не вини, Сергія Станіславовича. Проблема «пасажирів» на лаві запасних стосується не лише атаки. Кого можна випустити на заміну, щоб реально перевернути гру, що складається невдало? Подивіться на список і спробуйте відповісти. Важко, правда? Наша збірна — це міцний стартовий кістяк і... вагон надій, що ніхто не травмується і не «наїсться» до 70-ї хвилини.
Пробіжимося по лініях. Захист? Забарний та Миколенко — наші скелі. А поруч? А поруч — творчий конкурс на дві вакансії, і відсутність зіграності та, будемо відверті, високого класу кандидатів відверто лякає. Півзахист — клаптикова ковдра. Маліновський пропускає перший матч, Циганков і Зубков не в оптимальних кондиціях, Судаков десь загубив свою магію. Надія на динамівську молодь? Можливо. Вибір наче є, але він якийсь ілюзорний.
Навіть у воротарській лінії, де все, здавалося б, спокійно (Трубін — номер один, Різник — надійний дублер), є місце для «мистецтва». Ребров мудро не викликав «королівського» запасного Луніна, але третім взяв Нещерета. Це вибір на перспективу, який має стільки ж шансів зіграти, скільки у нас з вами. Отже, що ми маємо? Набір якісних деталей, кілька проблемних вузлів і тренера, якому з усього цього треба зібрати болід для перемоги. Що ж, Сергію Станіславовичу, ваша ставка. Грайте.
