Не взяли в команду? Потримайте мою гвинтівку: норвежець виграв чемпіонат і демонстративно пішов з біатлону

Уявіть собі картину: ви виграєте масстарт на національному чемпіонаті, стоїте на п'єдесталі, а потім замість планів на наступний сезон кажете: "Ну все, бувайте, я йду". Саме такий ефектний фінт провернув норвезький біатлоніст Ейнар Хедегарт, перетворивши свій відхід зі спорту на маленьку виставу з присмаком помсти.

А почалося все, як це часто буває, з образи. Тренери збірної Норвегії не знайшли для Хедегарта місця у складі на Кубок IBU на сезон 2024/25. "Недостатньо хороший", – мабуть, вирішили вони. Що ж, Ейнар, схоже, вирішив не сперечатися, а просто відклав гвинтівку і взув лижі. Без стрільби, лише чиста швидкість.

І тут почалося найцікавіше. Потрапивши до заявки на етапи Кубка світу з лижних гонок, він не просто взяв участь для годиться, а одразу ж завоював срібло на етапі в Осло! Це був гучний ляпас усім, хто в ньому сумнівався. Мовляв, ви мене не хотіли? Дивіться, чого я вартий і без вашої гвинтівки.

Але вишенькою на цьому торті сарказму стало його повернення. Після лижного тріумфу він з'явився на чемпіонаті Норвегії з біатлону. Просто щоб нагадати про себе. І не просто нагадав, а виграв масстарт! Це вже був не ляпас, а справжній нокаут для біатлонних функціонерів. Виграти головну гонку і піти – це треба мати характер.

Сам спортсмен пояснює все холодною логікою: "Відтепер усе поставлено на лижні перегони. Це олімпійський сезон, і в лижних перегонах у мене значно більше шансів". Жодних сентиментів, лише прагматизм. Образа стала паливом, але мета – Олімпіада, і він обирає шлях, де до неї ближче. Що ж, залишається лише поаплодувати такій спортивній зухвалості. А в норвезькій федерації біатлону, мабуть, тепер довго чухатимуть потилиці.