Український вікенд у Європі: стіна Миколенка проти "Сіті", Зінченко в лондонській бійні та іспит для Довбика з Циганковим

Збірні відгриміли, прапори згорнуті. Час повертатися в суворі реалії клубного футболу, де на наших хлопців чекають не просто матчі, а справжні випробування на міцність. Цей вікенд — ідеальний приклад: українці опинилися в епіцентрі найгарячіших битв Англії та Іспанії. І, скажемо чесно, в ролі фаворитів вони будуть нечасто.

Першим у пекло відправиться Віталій Миколенко. Його "Евертону" випало "щастя" завітати в гості до "Манчестер Сіті". Уявити складніше завдання для захисника просто неможливо. Це як намагатися зупинити лавину голими руками. Поки аналітики малюють "ірискам" коефіцієнти, що натякають на розгром, Миколенко готується до 90 хвилин персонального пекла проти найкращих вінгерів планети. Його завдання — не блищати, а вижити. І якщо йому вдасться "закрити" свій фланг, це вже буде маленькою перемогою.

Далі за розкладом — лондонська бійня. "Арсенал" Олександра Зінченка приймає "Челсі". І хоча на папері "каноніри" виглядають солідніше, дербі є дербі. Особливо проти "Челсі" — команди, яка витратила мільярд, щоб грати в непередбачуваний, хаотичний, але часом геніальний футбол. Для Зінченка це буде шахова партія. Його інтелект та вміння керувати грою стануть ключем проти нестримної енергії "синіх". Чи зможе український маестро нав'язати свій ритм у цьому хаосі? Питання відкрите, і від цього лише цікавіше.

Але головна українська вивіска вікенду — в Іспанії. Каталонське дербі, де сенсаційна "Жирона" їде в гості до "Барселони". Це вже не просто матч аутсайдера проти гранда. Це битва двох ідеологій, і в серці "жирондинської" революції б'ються два українські серця — Артем Довбик та Віктор Циганков. Один — машина для голів, яка тероризує всю Ла Лігу. Інший — мозок атак, який, будемо сподіватися, нарешті відновився від прикрих травм. Їхній дует — головна загроза для "Барси". Чи зможуть наші хлопці шокувати гранда? Їм це вже вдавалося. Чому б не повторити?

Тож запасаємося терпінням і готуємося вболівати. Можливо, не всі матчі закінчаться перемогами, але одне можна сказати точно: наші хлопці битимуться. А це — головне. Адже у великому футболі, як і в житті, іноді гідно прийнятий бій важить більше за сухі цифри на табло.