Прощавай, Містере: Кучер згадує Луческу, який вчив битися за тренера і працювати до останнього
Колишній стовп оборони «Шахтаря» Олександр Кучер ділиться спогадами про Мірчу Луческу. Про першу зустріч, яка визначила кар'єру, про кризу, коли фанати вимагали відставки, та про прості, але вічні поради, які він проніс через усе життя.
«Пішла ціла епоха». Цим важким зітханням Олександр Кучер, колишній захисник «Шахтаря», зустрів новину про смерть Мірчі Луческу. І в цих трьох словах — уся гіркота втрати для українського футболу. Пішов не просто тренер. Пішов Містер — людина, яка перетворила донецький клуб на європейського гранда і залишила по собі спадок, який не виміряти лише кубками та медалями.
Кучер пам'ятає їхню першу зустріч до дрібниць. Це був 2006 рік, база «Шахтаря». Молодий захисник, який ще навіть не підписав контракт, спускається після медогляду і ніс до носа стикається з легендою. «Він розповів, на якій позиції мене бачить, і сказав, що чекає в команді», — згадує Кучер. Жодних пафосних промов, лише спокійна впевненість і чітке бачення. Саме тоді, здається, і народилася та довіра, яка тривала роками.
А довіру доводилося виправдовувати. Особливо в ті моменти, коли все йшло шкереберть. Як у сезоні 2008/09, коли трибуни скандували «Луческу, геть!», а команда сипалася в чемпіонаті. Що робив Містер? «Він не зупинявся, а продовжував працювати, рук не покладаючи», — розповідає Кучер. Румунський фахівець виявився міцним горішком: ігнорував крики, витискав максимум з гравців на тренуваннях і вірив у свою правоту. Історія, як ми знаємо, все розставила по місцях — той сезон завершився тріумфом у Кубку УЄФА. Команда билася не лише за себе, а й «за тренера, за місто та країну».
Але за образом жорсткого професіонала ховалася людина з простими та мудрими життєвими порадами. Коли кар'єра Кучера-гравця добігала кінця, Луческу сказав йому: «Саша, якщо є можливість і сили, то грай у футбол». А коли Кучер вже став тренером, Містер не втомлювався повторювати по телефону: «Треба працювати і працювати, завжди бути в тонусі». Ці слова — квінтесенція філософії Луческу, яку він передав своїм учням.
Тепер Олександр Кучер планує поїздку до Бухареста. На жаль, не в гості, як можна було б мріяти, а щоб попрощатися. Вшанувати пам'ять великого Тренера і Людини, який заслуговує на це, як ніхто інший. Містер пішов, але його епоха, його поради та його перемоги залишаться назавжди.