Вовки проти народу: чи є життя для 'Вереса' у лігві житомирського Голіафа?

У неділю український футбол подарує нам класичну драму: битва ситого з голодним, багатого з бідним, мрійника з тим, хто бореться за виживання. Житомирське "Полісся", яке з третього місця нахабно задивляється на чемпіонський трон, прийматиме рівненський "Верес", для якого кожен матч — це фінал, а кожне очко — на вагу золота. Два світи, дві реальності, одна мета на 90 хвилин — перемогти.

У житомирському королівстві, здається, все ідеально. Команда Руслана Ротаня (так, саме його!) набрала такий хід, що зносить усіх на своєму шляху. Дві останні перемоги з рахунком 2:0 над "Кривбасом" та, увага, грізною "Кудрівкою" були здобуті настільки легко, що гравці, мабуть, навіть не спітніли. Глибина складу дозволяє тренеру тасувати імена, а результат залишається незмінним. А тут ще й "Динамо" люб'язно програло "Карпатам", даруючи "вовкам" шанс відірватися. Мотивація? Зашкалює.

А тим часом у Рівному зовсім інші настрої. Там не до жиру, аби живу бути. Після зимової паузи "Верес" спромігся лише на одну перемогу, та й ту, вигризену в "Полтави" з потом і кров'ю. А далі — суцільна темрява: чотири матчі без забитих голів і лише одне очко в скарбничці. Поразка від "Колоса" на останніх хвилинах стала ще одним ударом під дих. Команда б'ється, старається, але м'яч уперто не летить у ворота суперників. Зона перехідних матчів дихає в спину, і від цього дихання стає моторошно.

Історія зустрічей лише підливає олії у вогонь песимізму для фанатів "Вереса". Хтось ще пам'ятає той осінній розгром 4:1 у Рівному? Це був не просто рахунок, це був вирок. "Полісся" тоді показало, хто в домі господар, навіть граючи в гостях. Зараз, на своєму полі, з шаленою мотивацією та впевненістю у власних силах, житомиряни виглядають абсолютними монстрами. Навіть букмекери, ці цинічні математики, пропонують на перемогу гостей коефіцієнт 11.5 — це, по суті, пропозиція повірити в диво за гроші. Чи станеться диво? Навряд чи. Але за це ми й любимо футбол, чи не так?