Бабуся, 1000 кілометрів і розбитий Томіч: найбожевільніша поїздка в історії Roland Garros
Історія про те, як аргентинський тенісист після поразки поїхав додому, але був змушений повернутися до Парижа на авто з 89-річною бабусею, щоб виграти матч життя.
Уявіть: ви програли фінал кваліфікації на турнірі мрії. Roland Garros-2018 для 28-річного аргентинця Марко Трунгелліті, здавалося, закінчився. Розчарований, він спакував речі й махнув додому, в Барселону. Кінець історії? Як би не так. Це був лише початок справжнього голлівудського трилера.
Поки Марко подумки прощався з Парижем, у тенісному світі почався ефект доміно. Зірки знімалися з турніру одна за одною, і ось австралієць Нік Кірьос вирішив не грати проти Бернарда Томіча. Раптом у телефоні Трунгелліті пролунав дзвінок: «Марко, у нас для тебе місце «лакі-лузера». Ти потрібен у Парижі. Завтра». Проблема? До Парижа — 1000 кілометрів, а всі авіарейси скасовано.
Що робить нормальна людина? Мабуть, відмовляється. Що робить Трунгелліті? Він забігає у ванну, де його 89-річна бабуся готується до душу, і каже: «Бабусю, збирайся, ми їдемо в Париж!». Так, ви все правильно прочитали. В орендоване авто, на якому родина планувала подорожувати Іспанією, завантажились сам Марко, його мама, брат і, звісно, бабуся. Їхня перша поїздка до Парижа обіцяла бути незабутньою.
Десять годин за кермом. Шість годин вів брат, чотири — сам Марко. Вони слухали аргентинську музику, зупинялися на каву і, за словами тенісиста, він навіть не нервував. А чого нервувати? Ти просто мчиш крізь ніч із усією родиною, щоб зіграти на одному з найбільших турнірів світу після того, як ти з нього вже вилетів. Абсолютно буденна ситуація.
До Парижа вони дісталися майже опівночі. О 7:30 ранку Трунгелліті вже стояв на реєстрації, а об 11:00 вийшов на корт проти того самого Бернарда Томіча. Австралієць, мабуть, очікував побачити втомленого «туриста», а отримав зарядженого адреналіном бійця, за спиною якого стояла не лише мрія, а й 10-годинний марафон з бабусею. Результат? 6:4, 5:7, 6:4, 6:4 на користь нашого героя.
Ця перемога принесла «лакі-лузеру» 79 тисяч євро — на той момент 12% усіх його призових за кар'єру. Але головне — вона подарувала світові одну з найнеймовірніших спортивних історій. Історію про те, що іноді для перемоги потрібні не лише майстерність і тренування, а й трохи божевілля, надійний брат за кермом та бабуся, готова до будь-яких пригод.