Зараз Ребров, а далі – побачимо: холоднокровна відповідь форварда збірної про майбутнє тренера

Уявіть картину. Молодий форвард Матвій Пономаренко, ледь перевівши подих після мінімальної перемоги над Албанією (1:0), опиняється в оточенні журналістів. Ця перемога – наче маленький пластир на свіжу рану після поразки від шведів. Але акулам пера потрібна не розповідь про гру, їм потрібна драма. І вони її отримали.

Спочатку все йшло за класичним сценарієм. Матвій, який міг забити двічі, з легкою посмішкою пояснив, що просто... приберіг голи на офіційні матчі. Мовляв, навіщо витрачати такий цінний ресурс на товариську гру? То м'яч швидко опустився, то в воротах аж чотири албанці стояли – суцільні незручності. Що ж, чекаємо на феєрію на Євро, мабуть.

Але всі ці розмови про моменти були лише прелюдією. Головне питання, яке висіло у повітрі, стосувалося не гравців, а людини на тренерському містку – Сергія Реброва, якому вже почали пророкувати відставку. І тут Пономаренко, цитуючи Миколенка та додаючи своє, видав фразу, що варта окремої статті: «Ми приїжджаємо до збірної, неважливо, який тренер буде. Зараз у нас Сергій Станіславович... А на наступному зборі побачимо, хто буде».

Холодно. Прагматично. І, можливо, до болю чесно. У цих словах – вся філософія сучасного професійного футболу. Є робота, є сьогоднішній день, а що буде завтра – побачимо. Жодних клятв у вірності тренеру, жодної зайвої драми. Це, мабуть, найгучніша відповідь на всі чутки, яка демонструє: гравці зосереджені на собі та результаті, а не на прізвищі в тренерському посвідченні.

Після двох «досить сумних» днів, як їх описав сам Матвій, команда, схоже, ввімкнула режим максимального професіоналізму. Вони вислухали все, що про них «писали та говорили люди», вийшли і мовчки зробили свою роботу. І ця позиція «побачимо, хто буде» говорить про команду більше, ніж будь-яка перемога в товариському матчі.