Нуль в атаці та Піхальонок на лавці: Леонід Буряк ставить безжальний діагноз команді Реброва
Легенда українського футболу не зрозумів, чому збірна, будучи «на голову сильнішою» за шведів, безславно програла 1:3. Головні претензії – до Сергія Реброва та його дивних кадрових рішень.
Коли легенди говорять, варто слухати. Особливо, коли вони говорять після болючої поразки 1:3. Леонід Буряк, схоже, переглянув матч зі шведами з валідолом в одній руці та блокнотом для тактичних помилок в іншій. І, судячи з його коментарів, блокнот списаний вздовж і впоперек.
Головний біль Буряка – атака. Точніше, її повна відсутність. «Перший наш удар в ствір відбувся лише на 60-й хвилині», – констатує ветеран. Шістдесят хвилин, щоб просто влучити у рамку! Це не просто погано, це вирок. За словами Буряка, коефіцієнт корисної дії нашої атаки дорівнював круглому нулю.
А тепер головна загадка вечора від Сергія Реброва, яку не зміг розгадати навіть досвідчений Буряк: чому один з найкреативніших гравців, Олександр Піхальонок, весь цей час полірував лаву запасних? «Футболісти, які могли б щось створювати... сиділи в запасі», – з гіркою іронією зауважує Леонід Йосипович. Справді, навіщо використовувати гострі інструменти, коли можна спробувати забити гол тупим кінцем молотка?
Найбільше ж дивує дисонанс між очікуваннями та реальністю. «Ми ж на голову сильніші за шведів, а результат – 1:3…», – розводить руками Буряк. І тут з ним важко сперечатися. Так, шведи, можливо, «вивчили» нас, але ж не настільки, щоб влаштовувати такий розгром. Краще б віддали м'яч, але забили свої голи, ніж так красиво володіти ініціативою без жодного результату.
Вердикт від Буряка простий і жорсткий: провал в атаці та дивні кадрові рішення тренера. І хоча він визнає, що були проблеми зі складом, це не виправдання. Ті, хто вийшов на поле, мали «прибавляти». А натомість «прибавили» лише шведи, поклавши у наші ворота «два фантастичних голи». Болюча правда, яку тренерському штабу доведеться якось перетравити.