Хованки міністра Бідного: як вибори ректора НУФВСУ перетворились на скандал з погрозами та присмаком "Комсомолки"

Уявіть собі картину: головний спортивний університет країни, НУФВСУ, готується обрати нового ректора. Все готово, бюлетені надруковані, студенти та викладачі йдуть на дільниці. І раптом, менш ніж за добу до дня "Х", Міністерство молоді та спорту натискає на червону кнопку. Вибори скасовано. Точніше, "перенесено" на пів року. Причина? Геніальна у своїй простоті: в міністерство надійшли якісь "повідомлення у соціальних мережах" та "офіційний запит" про можливі зловживання. Звучить як поганий анекдот, але саме так почався один з найгучніших скандалів у нашому спорті.

Звісно, колектив університету такий "подарунок" не оцінив і вийшов на мітинг під стіни міністерства з логічним питанням: "Що, власне, відбувається?". Замість міністра Матвія Бідного, відставки якого вимагали протестувальники, на амбразуру кинули заступника Сергія Тимофєєва. Його місія була простою: пояснити, чому раптові "сигнали" з фейсбуку виявилися важливішими за демократичну процедуру. Пояснення, щоправда, викликало у натовпу лише вигуки "Ганьба!" та "Наклеп!". Мовляв, треба все ретельно перевірити, а на це потрібно аж шість місяців.

Але справжня драма розгорнулася, коли мікрофон взяв один з кандидатів, Михайло Риган. І тут вже було не до іронії. Він прямо заявив, що міністр Бідний особисто зустрічався з ним і, погрожуючи кримінальними справами, вимагав зняти свою кандидатуру. "Навіть якщо я виграю вибори, він не підпише мені наказ", – переказав Риган слова міністра. За його версією, саме після відмови підкоритися тиску і з'явилися ті самі "наклепи" та "статті", на які тепер посилається міністерство. Це вже не просто адміністративне свавілля, це заява про прямий шантаж.

Вишенькою на цьому торті абсурду став виступ відстороненого в.о. ректора Олександра Пижова. Він повідомив, що "депутатський запит", який так стурбував міністерство, є дослівною копією статті... з одіозної "Комсомольської правди"! Тобто, міністерство проігнорувало офіційне звернення керівника університету про інформаційну атаку з боку проросійських медіа, але з радістю використало цю ж атаку як привід для зриву виборів. Схема, гідна окремого розслідування. ️‍♂️

Заступник міністра, притиснутий до стінки фактами, намагався маневрувати. Він навіть спробував дорікнути комусь із натовпу за російську мову, на що миттєво отримав відповідь, що сам міністр Бідний нею чудово послуговується в кабінетах. Кульмінацією став дзвінок. Михайло Риган, заявивши, що міністр точно спостерігає за мітингом, набрав його номер на гучному зв'язку. У відповідь — довгі, красномовні гудки. Міністр був поза зоною доступу. Принаймні, для свого народу.

Мітинг завершився під гучні вигуки "Ганьба!". А фінальну крапку поставив один зі студентів, чиї слова розійшлися оплесками: "Якщо ми всі знайшли час і прийшли сюди, а міністр ні, то чи потрібен нам такий міністр?". Питання риторичне. Схоже, у міністерстві спорту головним видом спорту стали хованки від відповідальності.