Довбик досі у кошмарах? Капітан Швеції згадав найболючішу поразку від України
Захисник «Манчестер Юнайтед» Віктор Ліндельоф досі не може забути гол Артема Довбика на Євро-2020, називаючи той матч одним із найгірших у кар'єрі.
Кажуть, час лікує всі рани. Але, схоже, для капітана збірної Швеції Віктора Ліндельофа ця народна мудрість не працює. Привид того самого матчу на Євро-2020, а точніше – привид Артема Довбика, який летить на м'яч у додатковий час, досі не дає спокою суворому скандинавському захиснику.
В інтерв'ю Ліндельоф, зітхнувши, повернувся у той фатальний для його команди вечір. «Не знаю, чи це найгірша поразка, але одна з найгірших точно», – визнає гравець «Манчестер Юнайтед». І тут справа не просто в рахунку 1:2. Вся сіль – у розбитих надіях. Шведи їхали на той матч, впевнені у своїй силі, вважали себе фаворитами і вже, мабуть, бачили себе у чвертьфіналі. «Ми вважали, що у нас сильна команда, і ми могли виграти матч», – з сумом каже Віктор. Могли. Але не виграли.
Драма полягала в тому, що українська збірна тоді просто відмовилася програвати. І коли всі вже готувалися до серії пенальті, на 121-й хвилині сталося те, що шведські вболівальники ще довго бачитимуть у нічних жахах, а українські – переглядатимуть із задоволеною посмішкою. Гол Довбика став не просто переможним, він став легендарним. Це був той самий момент, коли Давид не просто переміг Голіафа, а зробив це на останній секунді, ефектно і безжально.
Ліндельоф, звісно, намагається тримати обличчя: «Але ми грали проти хорошої команди, і вони перемогли». Дипломатично, не посперечаєшся. Але ми ж між рядків читаємо справжній біль. Біль від поразки, яка мала стати перемогою. Що ж, Вікторе, співчуваємо. Але не дуже. Для нас той вечір – одна з найяскравіших сторінок в історії. І ми не проти її згадувати.