Слаломний трилер: як восьме місце стало золотим, а вчорашній герой залишився біля розбитого корита

Схоже, гірськолижні боги вирішили влаштувати на фінал сезону справжній трилер з норвезьким акцентом. На домашній трасі в Хаф'єллі повітря було наелектризоване не стільки від морозу, скільки від напруги. На кону стояв Малий кришталевий глобус у слаломі, і головна драма розгорнулася не за перемогу в гонці, а за підсумковий тріумф у дисципліні.

Головними дійовими особами цього спектаклю стали норвежець Атле Лі Макграт та бразилець Лукас Бротен. Останній, до речі, лише напередодні тріумфально підняв над головою аналогічний трофей у гігантському слаломі. Здавалося б, ось він, кураж! Але доля — дама з примхами. Щоб забрати й другий глобус, Бротену потрібно було фінішувати щонайменше другим. Завдання амбітне, але цілком реальне. Було.

У другій спробі нерви бразильця, вочевидь, не витримали тиску. Фатальна помилка, схід з дистанції, і мрія про слаломний дубль розбилася об норвезький сніг. А що ж Макграт? А Макграту для щастя вистачило... восьмого місця. Так, ви все правильно прочитали. Поки його головний конкурент йшов ва-банк і програвав, норвежець спокійно доїхав до фінішу, забезпечивши собі титул без зайвого блиску, але з максимальним результатом.

І поки Макграт подумки приміряв новий трофей, його партнер по команді Тімон Хауган вирішив, що непогано було б і саму гонку виграти. І виграв! На радість місцевої публіки, він випередив швейцарця Лоїка Мейяра та фіна Едуарда Халльберга. Ось такий суто норвезький хепі-енд: один виграв гонку, інший — сезон. А бразильцю залишається втішатися глобусом у гіганті та філософськи міркувати про мінливість спортивної фортуни.

Ах так, у жінок все стабільно. Мікаела Шиффрін вшосте в кар'єрі виграла загальний залік Кубка світу. Але це вже зовсім інша, менш драматична історія.