Поважати і мовчати. Як в ЛНЗ з олімпійським спокоєм відреагували на ігнор від Реброва
Гендиректор черкаського ЛНЗ Василь Каюк дав зразково-дипломатичну відповідь на гостре питання, чому Сергій Ребров ігнорує гравців команди з найкращим захистом в УПЛ. Іронічний погляд на мистецтво «поважати рішення» у великому футболі.
Напередодні вирішальних битв збірної України за вихід на Євро-2024 (так-так, саме Євро, а не ЧС-2026, як дехто міг подумати) футбольна спільнота отримала черговий привід для палких дискусій. Сергій Ребров оголосив склад, і в повітрі зависло незручне питання: а де, власне, гравці ЛНЗ? Тієї самої команди, чий захист цього сезону в УПЛ міцніший за швейцарський банк – найменше пропущених голів у лізі.
Здавалося б, при проблемах у центрі оборони збірної, логіка підказує звернути увагу на найкращих. Але логіка і вибір тренера національної команди – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Питання «в лоб» поставили гендиректору черкаського клубу Василю Каюку: «Невже ніхто не заслужив?». І чекали, мабуть, на емоції, обурення, праведний гнів.
Але пан Каюк виявився майстром футбольної дипломатії. Замість того, щоб розпалювати багаття, він елегантно загасив його відром холодної води. «Вибір гравців до національної збірної – це рішення головного тренера... і його потрібно поважати», – пролунала відповідь, що могла б увійти до підручників для пресаташе. Звучить так, ніби він цитує якусь неписану заповідь українського футболу.
Тож, поки вболівальники та експерти ламають списи у суперечках, в ЛНЗ демонструють зразковий спокій. Мовляв, ми тут працюємо, розвиваємо гравців, а за збірну, звісно, вболіваємо. І бажаємо їй успіхів. Що ж, нам, простим смертним, залишається лише приєднатися до побажань і сподіватися, що рішення Реброва виявиться геніальним. А захисники ЛНЗ подивляться матч з Боснією і Герцеговиною по телевізору. Поважаючи рішення, звісно.