Чемпіон світу в ЗСУ: чи відпустять військового з фронту за золотом для України?
Чинний чемпіон світу з шашок Юрій Анікєєв, який служить в ЗСУ, може пропустити командний чемпіонат світу у Франції. Спортивна спільнота б'є на сполох, закликаючи відпустити військового за перемогою, яка стане потужним ударом по російській пропаганді.
Уявіть собі картину. Ви — чинний чемпіон світу з шашок, людина, чий мозок працює як суперкомп'ютер, прораховуючи десятки ходів наперед. Ви принесли Україні перше в історії золото на чемпіонаті світу з шашок-100. Ваше ім'я — Юрій Анікєєв. І зараз, замість того, щоб готуватися до нового тріумфу, ви служите в Збройних Силах України. Не тому, що мусили, а тому, що, як каже віце-президент федерації шашок, «вважаєте, що справжній чоловік має бути тут, коли країні важко». Патріотизм, який викликає гордість і водночас ставить у глухий кут.
І ось тут починається драма, гідна голлівудського сценарію. Вже з 5 по 12 травня у Франції стартує командний чемпіонат світу. Україна їде туди не статистом, а одним з фаворитів. А її капітан, найсильніший гравець, той самий Анікєєв, ризикує залишитися в казармі. Бо армія — це не спортивний гурток, звідки можна взяти «відпустку за свій рахунок» на міжнародний турнір. І зараз доля його участі залежить не від тренерів, а від командирів.
Ситуація настільки абсурдна, що в неї вже втрутилася Міжнародна федерація шашок (FMJD). Вони написали офіційні листи президенту Зеленському, секретарю РНБО Умєрову та міністру спорту Бідному. Уявіть, міжнародні функціонери пояснюють українській владі, що відпустити свого чемпіона на змагання — це, м'яко кажучи, гарна ідея. Здається, хтось на місцях не вміє рахувати ходи наперед.
Найкраще суть проблеми сформулював віце-президент Національної федерації шашок Юрій Бобков. Його звернення — це крик душі. Він прямо запитує: чи є відрядження Анікєєва інвестицією в перемогу України в інформаційній війні? Просто уявіть ці заголовки: «Військовослужбовець ЗСУ, чемпіон світу з шашок, здобув золото для України у Франції». Це був би такий потужний ляпас російській пропаганді, що дзвін стояв би на весь світ.
Тож зараз на шахівниці стоїть дуже цікава партія. З одного боку — формальні правила та військовий статут. З іншого — унікальний шанс для України здобути не просто медаль, а гучну інформаційну перемогу. Залишається сподіватися, що ті, хто приймає рішення, зможуть прорахувати цю просту комбінацію і зроблять правильний хід. Хід на користь України.