Дебют Степаненка з гірким присмаком: як "Зоря" вкрала перемогу у "Колоса" на 89-й хвилині
Історичний дебют Тараса Степаненка за «Колос» ледь не завершився перемогою, але «Зоря» вирвала нічию на останніх хвилинах, зіпсувавши свято в Ковалівці.
У неділю, 15 березня, у скромній Ковалівці відбулася подія, про яку ще довго говоритимуть місцеві вболівальники. Ні, це не про відкриття нового супермаркету. Це про дебют живої легенди українського футболу, Тараса Степаненка, у футболці «Колоса». Здавалося, саме повітря на стадіоні було наелектризоване очікуванням: чи зможе ветеран, який бачив усе в Лізі Чемпіонів, принести магію на поле команди з Київщини?
І спочатку здавалося, що казка стає реальністю. «Колос» грав натхненно, а на 39-й хвилині стадіон вибухнув. Це Антон Салабай, немов виконуючи волю футбольних богів, відкрив рахунок. 1:0! У цей момент, мабуть, навіть найзатятіші скептики повірили: сьогодні день «Колоса», сьогодні день Степаненка. Перемога була так близько, її можна було майже торкнутися.
Весь другий тайм ковалівці відчайдушно тримали оборону. Час спливав, нерви натягувалися, як струни, а трибуни вже готувалися святкувати історичну перемогу. Ще трохи, ще кілька хвилин, і можна буде відкривати шампанське. Здавалося, що «Зоря» вже змирилася з поразкою і просто дограє матч. Але ж ми знаємо, що таке український футбол, чи не так?
І ось вона, драма у чистому вигляді. 89-та хвилина. Коли надія «Колоса» була міцною, як броня, Неманья Анджушич завдав удару, що прошив і захист, і серця вболівальників. 1:1. Тиша на стадіоні була гучнішою за будь-який крик. Свято скасовано. «Зоря» вивезла з Ковалівки нічию, яка для господарів відчувалася, як нищівна поразка.
Так, Тарас Степаненко дебютував. Але футбол, ця жорстока і прекрасна гра, вкотре нагадав: одного імені легенди замало для перемоги. Потрібно грати до фінального свистка. А він у цей вечір пролунав для «Колоса» надто пізно.