Два светри, ковдра і ракетна загроза: негламурний бік підготовки Ярослави Магучіх
Лідерка світової легкої атлетики Ярослава Магучіх розповіла про шокуючі умови, в яких їй доводилося тренуватися в рідному Дніпрі цієї зими. Історія про стійкість, яка загартовує сильніше за будь-який мороз.
Уявіть собі чемпіонку світу. Світло софітів, овації стадіонів, золоті медалі. А тепер уявіть її ж у холодному спортзалі рідного Дніпра, де замість оплесків — гул сирен, а замість фірмової екіпіровки — двоє теплих штанів, дві кофти і звичайна ковдра. Це не сценарій для драматичного фільму. Це реальність, в якій готувалася до нових звершень наша Ярослава Магучіх.
Поки хтось нарікає на погану погоду, Ярослава тренувалася в умовах, які складно назвати людськими. Відсутність опалення, постійна ракетна небезпека... Здавалося б, у таких обставинах думати про високі стрибки — це щось з області фантастики. «Тренуватися, коли щось летить і є ракетна небезпека — це складно», — без зайвого пафосу зізнається спортсменка. Але, схоже, українських чемпіонок таким не зламати.
Що ж рятувало від психологічного виснаження? Як не дивно, прості, земні речі. Рідні стіни, подруги і... кіт. Так-так, пухнастий антидепресант, за словами самої Ярослави, теж зробив свій внесок у її відновлення. Бо іноді для того, щоб знову злетіти до небес, потрібно просто відчути тепло рідного дому.
Але головним джерелом сили, здається, стала не лише домашня атмосфера. Магучіх зізнається, що їй не вистачало «рідного вайбу» — спілкування з тренерами та юними спортсменами. Відчувати, що ти для цих дітей є живою мотивацією, — ось що змушує забути про холод і небезпеку. «Напевно, це загартовує», — підсумовує вона. І знаєте, дивлячись на неї, в цьому немає жодних сумнівів. Це загартовує не лише її, а й усю націю.